Луїш Фроїш
Луїш Фроїш, або Фройш (порт. Luís Fróis, 1532–1597) — португальський католицький священник, отець-єзуїт, місіонер[4].
| Луїш Фроїш | |
|---|---|
| порт. Luís Fróis | |
 | |
| Народився |
1532[2][1] Лісабон, Португалія[1] |
| Помер |
8 липня 1597[1][2] Наґасакі, Японія |
| Країна |
.svg){kind=small} Португальське королівство |
| Діяльність | місіонер, письменник, богослов |
| Галузь | богослів'я[3], історія[3] і місіонерство[d][3] |
| Знання мов | португальська[2] |
| Magnum opus | Historia de Iapamd |
| Конфесія | католицтво |
| Автограф |
 |
Біографія ред.
Народився в Лісабоні, в шляхетній родині. В дитинстві служив при португальському королівському дворі. 1548 р. став членом Товариства Ісуса. Того ж року вирушив до Східноіндійської провінції Товариства з центром в Гоа. 1561 р. прийняв священство. З 1563 р. працював у Японії. Від 1565 р. проповідував у Кіото[4]. 1569 р. переміг на релігійному диспуті буддистського ченця Асаяму Нічіджьо[5]. Отримав патронат для єзуїтської місії в Центральній Японії від магната Оди Нобунаґи[6]. 1577 р. призначений суперіором регіону Бунґо[4]. 1580 року відвідав замок Адзучі, резиденцію Нобунаґи. Завдяки феноменальній пам'яті швидко опанував японську мову, працював перекладачем і секретарем голів єзуїтської місії в Японії[4]. Виконував обов'язки помічника візитатора Алессандро Валіньяно (1580–1582) та віцепровінціала Японії Ґаспара Коельйо (1583–1586)[4]. Після указу Тойотомі Хідейоші 1587 р. про вигнання місіонерів мешкав у Кадзусі. 1591 р. разом із візитатором Валіньяно вів переговори про скасування указу на аудієнції Хідейоші в Кіото. З 1595 р. жив у Наґасакі. У 1580–1589 рр. уклав багатотомну «Історію Японії», цінне джерело з історії, філософії та релігієзнавства Японії XVI ст[4]. Автор етнографічного «Трактату» про порівняння європейської і японської культур, а також «Записів про мучеництво 26 японських святих». Помер у Наґасакі. Також — Луїс Фройс, Луїс Фроес (ст.-порт. Luis Froes).
Примітки ред.
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #118890492 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Czech National Authority Database
- ↑ а б в г д е Фроїш, Луїш // Коваленко О. Самурайські хроніки. Ода Нобунаґа [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]. — К.: Дух і Літера, 2013. — С. 931.
- ↑ Коваленко О. Самурайські хроніки. Ода Нобунаґа [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]… — С. 686—687.
- ↑ Коваленко О. Самурайські хроніки. Ода Нобунаґа [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]… — С. 38, 680, 685.
Бібліографія ред.
- Фроїш, Луїш // Коваленко О. Самурайські хроніки. Ода Нобунаґа. — К.: Дух і Літера, 2013. — 960 с. з іл. ISBN 978-966-378-293-5 — С. 931.