Луїс I (ісп. Luis I; 25 серпня 1707 — 31 серпня 1724) — король Іспанії з 9 лютого по 31 серпня 1724 року. Походив з династії Бурбонів. Син Філіпа V. Помер від натуральної віспи.

Луїс I
Dei Gratia Hispaniarum et Indiarum Rex
Король Іспанії
Правління 15 січня-31 серпня 1724
Попередник Філіп V Анжуйський
Наступник Філіп V Анжуйський
Біографічні дані
Релігія католицька церква
Народження 25 серпня 1707(1707-08-25)
Мадрид
Смерть 31 серпня 1724(1724-08-31) (17 років)
Мадрид
натуральна віспа
Поховання Ескоріал, Іспанія
Дружина Луїза Єлизавета Орлеанська
Династія Бурбони
Батько Філіп V Анжуйський
Мати Марія Луїза Савойська
Нагороди
Орден Золотого руна кавалер ордена Святого Духа лицар ордена святого Михайла
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Ранні роки ред.

 
Принц Луїс у віці 10 років. Робота Мішеля-Анжа Уасса, 1717

Луїс народився 25 серпня 1707 року в палаці Буен Ретіро[1] в Мадриді й був старшим сином тодішнього іспанського короля Філіпа V та королеви Марії Луїзи Габріелли Савойської. Ім'я новонародженому інфантові дали на честь його дідуся по батьковій лінії — короля Франції Людовика XIV[2].

На момент народження Луїс уже був наступником престолу Іспанії. Проте титул принца Астурійського, який традиційно надавали іспанським престолонаступникам, надали Луїсові тільки у квітні 1709 року[3]. У 1714 році, коли принцові було сім, померла його мати, залишивши його та братів Фернандо й Феліпе Педро. 24 грудня 1714 року батько Луїса одружився вдруге — з Єлизаветою Фарнезе, молодою наступницею престолу герцогства Парма.

Шлюб ред.

Оскільки Луїс був наступником не тільки Іспанської імперії, а й нової династії Іспанських Бурбонів, було вирішено якомога швидше одружити його. 20 січня 1722 року в місті Лерма принц зустрівся та одружився із Луїзою Єлизаветою Орлеанською — дочкою Філіппа II, герцога Орлеанського та регента при молодому королю Людовику XV, та позашлюбної дочки короля Людовика XIV Франсуази-Марі. Придане шлюбу склало близько 4 млн ліврів[4].

Король Іспанії ред.

Поразки у внутрішній політиці та складна внутрішня ситуація спонукали короля Філіпа V, батька Луїса, зректися престолу на користь сина. Луїс правив Іспанією протягом короткого періоду від зречення батька (14 січня 1724) до своєї смерті від віспи (31 серпня)[5]. Король Філіп надіслав синові листа, в якому інформував його про своє рішення. У документі Філіп називав сина «великим королем». Луїс надіслав листа у відповідь, в якому подякував батькові; лист був підписаний «принц Астурійський».

Подружні проблеми короля Луїса I супроводжували його протягом усього правління. Батько стежив за сином із палацу в Сан-Ільдефонсо. Щоб зменшити вплив батька на себе, Луїс оточив себе чиновниками, що не служили при Філіпові V. У зовнішній політиці Луїс I більше уваги приділяв американським колоніям Іспанії, ніж втраті територій в Італії.

У серпні 1724 року Луїс I важко захворів. 31 серпня він помер від віспи. Після цього Філіп V повернувся на престол і правив до своєї смерті в 1746 році. Короля поховали в Королівській крипті в монастирі Ескоріал[6].

Примітки ред.

  1. González Cremona, 1998, p. 35.
  2. Aquino de Belén, Gaspar (1709). Leales demostraciones, amantes finezas, y festivas aclamaciones de la… Ciudad de Manila… en accion de gracias por el dichoso, y feliz Nacimiento de Nuestro Principe… D. Luis Phelipe Fernando Ioseph. Biblioteca Nacional da Espanha. Manila: Imprenta de la Compañia de Jesús. p. 7.
  3. Pérez de Guzmán y Gallo, Juan (1880). El Principado de Asturias: bosquejo histórico-documental. Madri: Imprenta de Manuel G. Hernández. p. 271.
  4. Réimpression de l'ancien Moniteur seule histoire authentique et inaltérée
  5. Ulloa Cisneros, Luis; Camps Llopis, Federico (1983). Historia de España volumen V: La casa de Borbon. p. 45. ISBN 9788475057255.
  6. Quevedo, José Quevedo (1849). Historia del Real Monasterio de El Escorial. p. 364.

Джерела ред.

  • Danvila, Alfonso. El reinado relámpago, Luis I y Luisa Isabel de Orleáns, 1707—1724. Madrid: Espasa-Calpe, 1952. Reprinted as Luis I y Luisa Isabel de Orleans: el reinado relámpago. Madrid: Alderabán, 1997.
  • Martín, Ricardo Martín Tobías; Cuervo, Ignacio. Historia de España. — Barcelona : Salvat, 1998. — ISBN 84-345-9913-9. (ісп.)
  • González Cremona, Juan Manuel. Anecdotario real : de Felipe V a Alfonso XIII. — Barcelona : Plaza & Janés Editores, 1998. — ISBN 84-01-55014-9. (ісп.)
  • Vidal Sales, José Antonio. Crónica íntima de los reyes de España. — Barcelona, España : Planeta, 1994. — ISBN 84-08-01139-1. (ісп.)
Попередник
Філіп V Анжуйський
  Король Іспанії
1724
  Наступник
Філіп V Анжуйський
Попередник
Філіп V Анжуйський
  Король Єрусалиму
1724
титулярний
  Наступник
Філіп V Анжуйський