Луїзіада (архіпелаг)
Луїзіа́да (англ. Louisiade Archipelago) — архіпелаг в Тихому океані. Є територією держави Папуа Нова Гвінея. Адміністративно входить до складу провінції Мілн-Бей. Складається із близько 100 островів, в тому числі з 10 невеликих вулканічних і безлічі дрібних коралових рифів. Загальна площа близько 2200 км². Населення становить близько 3 тисяч мешканців, переважно це — папуаси. Головні острови — Тагула, Россел, Місіма та інші гористі (висота до 806 м над рівнем моря), покриті вічнозеленими лісами.
| Луїзіада англ. Louisiade Archipelago | ||||
 | ||||
| 11°12′ пд. ш. 153°00′ сх. д. / 11.200° пд. ш. 153.000° сх. д.Координати: 11°12′ пд. ш. 153°00′ сх. д. / 11.200° пд. ш. 153.000° сх. д. | ||||
| Акваторія | Тихий океан | |||
| Кількість островів | близько 100 | |||
| Країна | Папуа Нова Гвінея | |||
 Луїзіада у Вікісховищі | ||||
На островах є невеликі родовища золота. Острів'яни займаються головно вирощуванням кокосової пальми та рибальством.
Острови були відкриті у 1606 році іспанським мореплавцем Л. Торресом.
Географія ред.
Острови Луїзіади являють собою групу з десяти великих вулканічних островів, оточених кораловими рифами, і ще близько 90 дрібніших коралових островів, розташованих приблизно за 200 км на південний схід від острова Нова Гвінея. Архіпелаг простягається на 105 км з півночі на південь і на 420 км зі сходу на захід, займаючи близько 26 000 км² морського простору між Соломоновим морем на північ і Кораловим морем на південь[1]. Загальна площа суші островів Луїзіади становить близько 1790 км². З них найбільшим є острів Ванатінаі. Найближчими до Нової Гвінеї островами є Сіде та Басілакі.
Клімат на островах вологий, тропічний, тому острови архіпелагу покриті густою рослинністю, у тому числі, дощовими лісами[2]. Місцева флора і фауна характеризується великою різноманітністю. Зустрічається кілька ендемічних видів[2].
Історія відкриття ред.
Європейським першовідкривачем островів є голландський мандрівник Луїс Ваес де Торрес, який відкрив у 1606 році біля острова Басілакі та Ванатінаі[3], що входять до складу архіпелагу, хоча можна припустити, що задовго до нього на архіпелазі бували малайські та китайські мореплавці.[4] У 1768 року поблизу острова були знову відкриті вже французьким мандрівником Луї Антуаном де Бугенвілем, який назвав їх на честь французького короля Людовика XV (він же першим відкрив острів Россель).[3] У 1793 році повз островів Луїзіади проплив інший французький мандрівник — Жозеф Брюно Д'антркасто, який відкрив деякі острови архіпелагу, в тому числі, острів Місіма.[3] У 1849 році повз острови проплив капітан Оуен Стенлі.[4]
Історія ред.
У 1888 році розпочалася формальна анексія островів Луїзіади Британською імперією, які стали частиною Британської Нової Гвінеї (з 1904 року — Території Папуа під управлінням Австралії)[5].
У 1942 році, після японської окупації в цьому ж році, поблизу островів відбулася Битва у Кораловому морі. Поблизу Дебойнських островів відбувалися Дебойнські рейди (1942).
З 1975 року острови Луїзіади є частиною незалежної держави Папуа Нова Гвінея[5].
Примітки ред.
- ↑ Louisiade Archipelago (англійською) . oceandots.com. Архів оригіналу за 20 серпня 2010. Процитовано 6 квітня 2010.
- ↑ а б Louisiade Archipelago rain forests (AA0110) (англійською) . World Wildlife Fund. Архів оригіналу за 22 квітня 2012. Процитовано 6 квітня 2010.
- ↑ а б в Max Quanchi; John Robson. Historical Dictionary of the Discovery and Exploration of the Pacific Islands. — Lanham, Maryland; Toronto; Oxford : The Scarecrow Press, Inc, 2005. — P. xv. — ISBN 0810853957.
- ↑ а б Louisiade Archipelago (англійською) . Encyclopædia Britannica. Архів оригіналу за 22 квітня 2012. Процитовано 6 квітня 2010.
- ↑ а б Stanley J. Ulijaszek. Population, Reproduction and Fertility in Melanesia. — Berghahn Books, 2008. — P. 92. — ISBN 1845452690.