Луїза Зейдлер (нім. Louise Seidler, 15 травня 1786, Єна — 7 жовтня 1866, Веймар) — німецький живописець при дворі великих князів у Веймарі, зберігач їх колекції творів мистецтва та довірена особа поета Гете і художника Георга Фрідріха Керстінга.

Луїза Зейдлер
нім. Louise Seidler
Народилася 15 травня 1786(1786-05-15)[1][2][…]
Єна
Померла 7 жовтня 1866(1866-10-07)[1][2][…] (80 років)
Веймар, Герцогство Саксен-Веймар-Ейзенахське
Поховання Веймарське історичне кладовищеd
Країна  Герцогство Саксен-Веймар-Ейзенахське
Діяльність художниця, портретистка, history painter
Вчителі Крістіан Леберехт Фогельd, Герхард фон Кюгельгенd і Jakob Wilhelm Rouxd
Знання мов німецька
Посада придворний художник[4]

Дитинство і юність у Єні ред.

Луїза Зейдлер народилася 15 травня 1786 року в Єні. Спочатку вона провела свою юність з бабусею, навчилася малювати й займатися музикою в дитинстві, а після смерті бабусі приїхала в школу-інтернат Софі Людольфін Стілерс в Готі, яку вона відвідала з 1800 по 1803 рік. У школі-інтернаті вона познайомилася зі своїми довічними друзями Поліною Готтер і Франціскою «Фанні» Касперс. Її любов до мистецтва розвивалася на уроках малювання скульптора Фрідріха Вільгельма Євгена Делля. Вона стала учнем Герхарда фон Кюгельгена разом з Керолайн Бардуа з 1808 по 1811 рік.

Повернувшись до Єни, вона жила в будинку свого батька, який був поряд з офіційною резиденцією Йоганна Вольфганга фон Гете.

Невдале весілля ред.

14 жовтня 1806 року французи виграли битву при Єні та зайняли місто. Єителі піддавалися жорстоким нападам, розквартируванню і грабежам. За цей час Зейдлер закохалась в старшого лікаря Джеффруа, який приїхав з французьким корпусом французького маршала Жана-Батіста Бернадотта і стала його нареченою. Джеффруа, однак, був відправлений до Іспанії до її шлюбу, де незабаром помер від лихоманки в лікарні. Потім батьки відправили Луїзу у Дрезден, щоб відвернути її від горя.

Початок кар'єри художника ред.

Під час відвідання Дрезденської художньої галереї , яка також справила враження на Гете, вона вирішила стати художником. У цьому питанні вона домоглася швидкого прогресу, тим більше, що вона стала ученицею живописця і професора Крістіана Леберетта Фогеля, який давав їй уроки безкоштовно. Гете, який у 1810 році під час повернення з Карлсбада залишився протягом десяти днів в Дрездені, запросив Луїзу у Веймар, щоб намалювати його портрет. Гете був задоволений портретом, зробленим у Веймарі.

Галерея портретів ред.

Література ред.

  • Uta Baier: louise Seidler, Nazarenerin, Hofmalerin, Kustodin in ARSPROTOTO, Nr. 3/2013
  • Sylke Kaufmann (Hrsg.): "Goethes Malerin. Die Erinnerungen der Louise Seidler". Aufbau, Berlin 2003
  • Sylke Kaufmann. Seidler, Louise Caroline Sophie. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 2010, Band 24, S. 188 f. (Digitalisat).
  • Sylke Kaufmann: "Louise Seidler (1786-1866) Leben und Werk" (Band 1, ISBN 978-3-943768-75-6), "Oevreverzeichnis der Ölgemälde, Pastelle und bildmäßigen Zeichnungen" (Band 2, ISBN 978-3-943768-76-3), quartus-Verlag, Bucha 2016
  • Irmela Körner (Hrsg.): "Frauenreisen nach Italien". Promedia, Wien 2005, ISBN 3-85371-239-8, S. 97-139
  • Bärbel Kovalevski: "Louise Seidler. 1786-1866. Goethes geschätzte Malerin". 2. Auflage. Verlag Dr. Bärbel Kovalevski, Berlin 2007, ISBN 978-3-00-021092-1
  • Bärbel Kovalevski: "Louise Seidler. 1786-1866". Verlag Dr. Bärbel Kovalevski, Berlin 2011, ISBN 978-3-9812252-7-3.
  • Hermann Arthur Lier. Seidler, Louise // Allgemeine Deutsche Biographie. Leipzig, 1891, Band 33, S. 642–645.
  • Gottfried Sello: "Malerinnen aus vier Jahrhunderten". Ellert u. Richter, Hamburg 2004, ISBN 3-89234-525-2
  • Hermann Uhde (Hrsg.): "Erinnerungen der Malerin Louise Seidler". 2. Aufl., Propyläen, Berlin 1922. Neuausgabe: Kiepenheuer, Weimar 1970
  • Hans Wahl, Anton Kippenberg: "Goethe und seine Welt". Insel-Verlag, Leipzig 1932, S. 178f., 194, 288

Примітки ред.

Посилання ред.