Лучано Ре Чекконі (італ. Luciano Re Cecconi, 1 грудня 1948, Нерв'яно — 18 січня 1977, Рим) — колишній італійський футболіст, півзахисник. Був відомий за прізвиськом «білявий ангел» (італ. l'Angelo Biondo) через досить рідкісний для італійців колір волосся.

Ф
Лучано Ре Чекконі
Лучано Ре Чекконі
Лучано Ре Чекконі
Особисті дані
Народження 1 грудня 1948(1948-12-01)
  Нерв'яно, Італія
Смерть 18 січня 1977(1977-01-18) (28 років)
  Рим
Зріст 176 см
Громадянство  Італія
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
Італія «Про Патрія»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1967–1969 Італія «Про Патрія» 36 (?)
1969–1972 Італія «Фоджа» 74 (2)
1972–1977 Італія «Лаціо» 109 (7)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1974 Італія Італія 2 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Насамперед відомий виступами за клуби «Фоджа» та «Лаціо». Чемпіон Італії.

Трагічно загинув увечері 18 січня 1977 року в Римі через невдалу спробу розіграшу — імітував пограбування ювелірного магазину і був застрелений його власником[1].

Клубна кар'єра ред.

Вихованець футбольної школи клубу «Про Патрія». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1967 року в основній команді того ж клубу, в якій провів два сезони, взявши участь у 36 матчах чемпіонату.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Фоджа», до складу якого приєднався 1969 року. Відіграв за команду з Фоджі наступні три сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Фоджі», був основним гравцем команди.

1972 року перейшов до клубу «Лаціо», за який відіграв 4 повні сезони. Граючи у «Лаціо» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди. За цей час виборов титул чемпіона Італії. Грав за команду римського клубу до своєї трагічної загибелі у січні 1977 року.

Смерть ред.

Увечері 18 січня 1977 року Лучано Ре Чекконі з товаришем по команді П'єтро Гедіном супроводжували свого друга, римського парфумера Джорджо Фратиччолі до ювелірного магазину Бруно Табоккіні в Римі, куди той мав доставити кілька зразків парфумів. Коли друзі зайшли до магазину, Лучано вирішив пожартувати і крикнув: «Стояти, це пограбування!». Бруно Табоккіні, чий магазин вже двічі впродовж року намагались пограбувати, швидко дістав «вальтер» калібру 7,65 мм та вистрілив. Куля потрапила футболісту в груди. Його швидко доставили до лікарні, але врятувати Лучано не вдалося, того ж вечора він помер. Бруно Табоккіні, що вбив спортсмена, не був засуджений. Суд вирішив, що самозахист ювеліра був виправданим[2].

Виступи за збірну ред.

1974 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала усього 1 рік, провів у формі головної команди країни 2 матчі. У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1974 року у ФРН, в матчах якого, втім, на поле не виходив.

Статистика виступів ред.

Статистика клубних виступів ред.

Сезон Команда Чемпіонат
Ліга Ігор Голів
1967-68   «Про Патрія» Серія C 3 -
1968-69 Серія C 33 -
1969-70   «Фоджа» Серія B 14 -
1970-71 Серія A 26 1
1971-72 Серія B 34 -
1972-73   «Лаціо» Серія A 29 1
1973-74 Серія A 23 2
1974-75 Серія A 29 1
1975-76 Серія A 25 1
1976-77 Серія A 3 1

Статистика виступів за збірну ред.

 Статистика матчів і голів за збірну —   Італія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
28/09/1974 Загреб Югославія   1 – 0   Італія товариський матч -
29/12/1974 Генуя Італія   0 – 0   Болгарія товариський матч -
Усього Матчів 2 Голів -

Титули і досягнення ред.

«Лаціо»: 1973–74

Примітки ред.

  1. Убийство на улице Нитти. Дело Ре Чеккони. Архів оригіналу за 18 квітня 2014. Процитовано 29 грудня 2013.
  2. Михаил Тяпков. Убийство за шутку. Самая нелепая смерть в истории футбола. championat.com. Архів оригіналу за 18 лютого 2022. Процитовано 04.05.2020.

Джерела ред.