Лукомор'я — історична область на північному заході Сибіру у сучасних Ямало-Ненецькому й Ханти-Мансійському автономних округах.

На ранніх західноєвропейських картах[1], Lucomoria" позначало територію, прилеглу до правого (східного) берегу Обської губи по сусідству з Обдорою. Обська губа зображувалася витягнутою до середньої течії Обі, звідси традиція давніх картографів фіксувати країну Лукоморія в районі сучасної Томської області.

У «Записках про Московію» Зигмунд Герберштайн стверджував, що Лукомор'я розташоване в горах по ту сторону Обі", «…а з Лукоморських гір витікає річка Коссин… Разом з річкою, бере початок друга річка Кассіма, і протекши через Лукоморію, впадає у велику річку Тахнін». Даний опис на думку М. Ф. Розена відповідає правобережжю Обі навпроти гирла Іртиша, а Лукоморські гори він ототожнював із західними схилами Сибірських Увалів[2].

На карті Ніколаса Вітсена довжина Обської губи відповідала дійсності.[3]

Примітки ред.

  1. Герард Меркатор, 1546; Йодокус Гондіус, 1606; Ісаак Масса, 1633; Г. Кантеллі, 1683; Ніколаас Вітсен 1714
  2. А. М. Малолетко. М. Ф. Розен о Сибирской Лукомории [Архівовано 3 квітня 2018 у Wayback Machine.] // Михайло Федорович Розен — геолог, дослідник Алтая, краєзнавець: Матеріали наукової конференції. Барнаул, 2004.
  3. Ніколаас Вітсен, «Carte Novelle de la Tartarie», XVIII сторіччя