Лукавац (босн. і хорв. Lukavac, серб. Лукавац) — місто на північному сході Боснії і Герцеговини, розташоване у Тузланському кантоні Федерації Боснія і Герцеговина на березі річки Спреча. Згідно з боснійським переписом 2013 року, населення міста становило 12 061 житель.[1]

Місто
Лукавац
Lukavac
Прапор Герб
Прапор Герб

Координати 44°32′ пн. ш. 18°32′ сх. д. / 44.533° пн. ш. 18.533° сх. д. / 44.533; 18.533Координати: 44°32′ пн. ш. 18°32′ сх. д. / 44.533° пн. ш. 18.533° сх. д. / 44.533; 18.533

Країна  Боснія і Герцеговина
Регіон Федерація Боснія і Герцеговина
Кантон Тузланський
Громада Лукавац
Мер Едін Деліч
Перша згадка 1528
Площа 10,14 км²
Висота центру 252 м
Офіційна мова боснійська
Населення 12061 осіб (2013)
Густота населення 1189,45  осіб/км²
Національний склад босняки, хорвати, серби
Конфесійний склад мусульмани, католики, православні
Міста-побратими Бремен
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код +387 35
Поштовий індекс 75300
GeoNames 3196079
OSM 2528230 ·R (Лукавац)
Офіційний сайт opcina.lukavac.ba
Лукавац. Карта розташування: Боснія і Герцеговина
Лукавац
Лукавац
Лукавац (Боснія і Герцеговина)
Мапа

Історія

ред.

На території міста неподалік гірського масиву Озрен були знайдені сліди культури бронзового віку, що свідчить проте, що ця територія була населена ще первісними людьми.

Перша згадка назви Лукавац датується 1528 роком, тоді місто було поділене на дві частини — Верхній та Нижній Лукавац. В переписі населення 1885 року Лукавац розділений на турецький та сербський.

Подальший розвиток міста пов'язаний із відкриттям у ньому содового заводу. З невеликого поселення Лукавац перетворився на повноцінне індустріальне місто. В часи Другої світової війни місто неодноразово переходило з рук у руки: Народно-визвольна армія Югославії двічі визволяла місто від нацистської окупації30 вересня 1943 року та 13 вересня 1944 року. Інтенсивний розвиток Лукавця розпочався після війни: муніципалітет швидко розвивався, що призвело до розвитку виробництва, торгівлі, спорту та культури. Після Боснійської війни місто втратило більшу частину сербського населення.

Демографія

ред.
Етнічний склад
Перепис 2013[2] 1991[3] 1981[4] 1971[5]
Разом 12,061 (100.0%) 12,647 (100.0%) 10,597 (100.0%) 8,613 (100.0%)
Бошняки 10,001 (82.92%) 7,596 (60.06%) 5,424 (51.18%) 5,221 (60.62%)
Боснійці 610 (5.058%)
Хорвати 361 (2.993%) 493 (3.898%) 651 (6.143%) 892 (10.36%)
Серби 273 (2.263%) 2,219 (17.55%) 1,905 (17.98%) 1,897 (22.02%)
Цигани 229 (1.899%)
Албанці 29 (0.240%)
Югослави 5 (0.041%) 1,940 (15.34%) 2,346 (22.14%) 382 (4.475%)
Чорногорці 8 (0.066%)
Словенці 5 (0.041%)
Македонці 3 (0.025%)
Турки 1 (0.008%)
Інші 536 (4.444%) 399 (3.155%) 271 (2.557%) 221 (2.566%)

Туризм

ред.

Найважливішим туристичним об'єктом поблизу Лукавця є озеро Модрац, яке має площу 17 км². Пляж має довжину близько 1,5 км, на ньому розташовані ресторани, готелі та спортивні споруди. Після 2005 року в озері заборонено купатись через серйозне забруднення бактеріями внаслідок великої кількості сміттєвих звалищ на березі.[6]

Економіка

ред.
 
Лукавацька цементна фабрика

Лукавац має потужну хімічну промисловість, як і весь Тузланський кантон. Основними фабриками є Soda Lukavac та цементна фабрика Fabrika Cementa Lukavac (FCL). Наявність хімічної промисловості негативно відображається на екологічному стані міста. За даними компанії IQAir за 2019 рік, Лукавац став містом з найбруднішим повітрям у Європі.[7]

Спорт

ред.

В місті є футболльний клуб «Раднички», який виступає в Другій футбольній лізі Боснії і Герцеговини.[8]

Лукавацький карате клуб (раніше відомий під назвою KK Reweus) здобував міжнародні призи та виростив декількох сильних бійців, які представляють Боснію та Герцеговину на чемпіонатах світу.[9]

Міста-побратими

ред.

Примітки

ред.
  1. Прелиминарни резултати Пописа становништва, домаћинстава и станова у Босни и Херцеговини 2013, Агенција за статистику БиХ, Сарајево, 5. 11. 2013 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23. 11. 2018. Процитовано 23. 07. 2015..(серб.)
  2. Popis 2013 BiH - Etnička/nacionalna pripadnost, vjeroispovijest, maternji jezik. www.popis.gov.ba. Agencija za statistiku Bosne i Hercegovine. Архів оригіналу за 20 червня 2018. Процитовано 28. 4. 2020.
  3. Nacionalni sastav stanovništva Republike Bosne i Hercegovine 1991 (PDF). fzs.ba. Архів оригіналу (PDF) за 22 грудня 2018. Процитовано 25. 11. 2015.
  4. Nacionalni sastav stanovništva SFR Jugoslavije 1981 (PDF). stat.gov.rs. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 25. 11. 2015.
  5. Nacionalni sastav stanovništva SFR Jugoslavije 1971 (PDF). stat.gov.rs. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 25. 11. 2015.
  6. Visit Modračko Jezero / Bosnia And Herzegovina - Travel guide of Modračko Jezero - Petit Fute. Архів оригіналу за 14 січня 2021. Процитовано 12 січня 2021.
  7. Найбільш забруднені міста Європи. Архів оригіналу за 4 лютого 2021. Процитовано 12 січня 2021.(англ.)
  8. Tabele i rezultati za Druga liga Federacije BiH - Sjever - SportSport.ba. Архів оригіналу за 14 січня 2021. Процитовано 12 січня 2021.
  9. Karate Club Reweus. Архів оригіналу за 1 жовтня 2016. Процитовано 12 січня 2021.
  10. "Bratimljenje" Lukavca i Ulcinja od posebne važnosti za privrednu saradnju. opcina.lukavac.ba (босн.). Lukavac. 12 травня 2015. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 28 грудня 2020.
  11. Mednarodno sodelovanje. velenje.si (словен.). Mestna občina Velenje. Архів оригіналу за 14 січня 2021. Процитовано 28 грудня 2020.
  12. Referat 32 – Städtepartnerschaften / Internationale Beziehungen (official website/publication) (нім.). Andrea Frohmader, Internationale Beziehungen / stellvertr. Abteilungsleiterin Senatskanzlei, Rathaus, Bremen. Архів оригіналу (PDF) за 18 липня 2011. Процитовано 21 жовтня 2015.

Посилання

ред.