Вікіпедія

Лоуренсу де Алмейда

португальський мореплавець і дослідник

Лоурéнсу де Алмéйда (порт. Lourenço de Almeida; бл. 1480 — березень 1508[1]) — португальський мореплавець, дослідник і полководець.

Лоуренсу де Алмейда
порт. Lourenço de Almeida
Народився 1480
Мартін (Португалія), Португальське королівство
Помер березень 1508
Чаулd, Португальська Індія, Португальська імперія
Країна  Португальське королівство
Діяльність мандрівник-дослідник, військовослужбовець
Членство Орден Христа
Військове звання адмірал
Батько Франсішку де Алмейда

Біографія ред.

Лоуренсу народився в Мартімі, Португальське королівство, в сім'ї Франсішку де Алмейди, першого віце-короля Португальської Індії. Був членом ордена Христа. Лоуренсу був винятково високого для того часу зросту (близько 2 метрів)[2] і отримав в Індії прізвисько «білявий диявол» (порт. O Diabo louro).

Відкриття Цейлону ред.

Лоуренсу став капітаном флоту Португальської Індії на службі у свого батька і носив титул "Головного капітана Індійського моря" (порт. Capitão-mor do Mar da Índia). В 1505 році він отримав доручення перехопити мусульманський флот, навантажений спеціями, під час його подорожі в Індійському океані[3]. Через шторм його кораблі збились з курсу і Лоуренсу у підсумку висадився у місті Галле на о.Цейлон[4]. Він був першим португальцем, який дістався острова[5], і підтримував дружні комерційні відносини з місцевим королем Котте, якому запропонував військовий захист в обмін на щорічну данину[6] (у вигляді кориці, дуже цінної в Європі прянощі[7]). Це був перший крок до консолідації португальського комерційного та політичного панування над регіоном, який в повній мірі матеріалізується в 1518 році з дозволом, наданим європейцям на будівництво форту в місті Коломбо[8] та на право здійснювати комерційну діяльність на умовах спеціальних концесій. Таким чином Цейлон став частиною Португальської колоніальної імперії, в орбіті якої він залишався до середини XVII століття.

Битви в Індії ред.

В 1506 році був посланий його батьком проти заморина з Калікуту, який планував повстати проти португальського панування в Індійському регіоні і здобув помітну перемогу в морській битві при Каннанурі, незважаючи на явну чисельну перевагу супротивника[9][10]. В 1508 році він знову командував португальською флотилією, посланою захищати позиції Кочіна і Каннанора, але його кораблі були несподівано атаковані коаліційним флотом єгипетських мамелюків та індійських військ на чолі з губернатором Джидди Аміром Хусейном Аль-Курді в битві при Чаулі, в якій португальці зазнали серйозної поразки[11]. Після довгих зусиль об'єднаного мусульманського флоту, флагманський корабель Лоуренсу де Алмейда був затоплений на вході в затоку Чаула і португальці були розбиті. Лише два з 8 португальських кораблів зуміли втікти, втрати португальців склали близько 140 людей убитими та полоненими. Серед загиблих португальців був і Лоуренсу де Алмейда, тіло якого так і не вдалося відшукати попри всі зусилля губернатора гуджаратського Діу Маліка Айяза, який хотів повернути тіло сина віце-королю Португальської Індії[12][13][14].

Загибель і наслідки ред.

Бажання помститися за смерть сина змусило його батька Франсішку де Алмейду не послухатися королівського наказу наприкінці його терміну на посаді віце-короля Португальської Індії і не передати посаду своєму наступнику Афонсу де Албукеркі, якого Алмейда старший навіть ув’язнив, доки він добив свого ворога. 3 лютого 1509 року він люто атакував на чолі великого португальського флоту в битві при Діу, де крім Аміра Хусейна Аль-Курді (якого португальці називали Міросем) брав участь спільний флот Мамелюцького султанату Єгипту, Османської імперії та султана Гуджарату. Ця битва поклала початок португальському домінуванню в Індійському океані.

Смерть де Алмейди пізніше буде описана Луїшом де Камойншем як приклад героїзму в його епосі Лузіади (порт. I Lusiadi, пісні X, 29-32)[15][16].

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Лоуренсу де Алмейда в онлайн-версії «Encyclopædia Britannica». (англ.)
  2. ↑ JN ​​Rodrigues and T. Devezas, Portugal: o pioneiro da globalização: a Herança das descobertas [Архівовано 3 червня 2022 у Wayback Machine.] , Centro Atlantico, 2009, p. 265, ISBN 978-989-615-077-8
  3. ↑ Pieris, Paulus Edward; Naish, R. B. (1999). Ceylon and the Portuguese, 1505-1658 (англ.). Asian Educational Services. ISBN 978-81-206-1372-0. Архів оригіналу за 3 червня 2022. Процитовано 3 червня 2022.
  4. ↑ Ravindran, P. N. (28 грудня 2017). The Encyclopedia of Herbs and Spices (англ.). CABI. ISBN 978-1-78064-315-1. Архів оригіналу за 3 червня 2022. Процитовано 3 червня 2022.
  5. ↑ Wright, Arnold (1999). Twentieth Century Impressions of Ceylon: Its History, People, Commerce, Industries, and Resources (англ.). Asian Educational Services. ISBN 978-81-206-1335-5. Архів оригіналу за 3 червня 2022. Процитовано 3 червня 2022.
  6. ↑ History. Be Bold, Be Booqify - tours and tour guides around the world (англ.). Процитовано 3 червня 2022.
  7. ↑ Jayapalan, N (2000). India and Her Neighbours. Atlantic Publishers & Dist. Процитовано 16 жовтня 2023.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (англ.)
  8. ↑ Sri Lanka - The Portuguese in Sri Lanka (1505–1658) | Britannica. www.britannica.com (англ.). Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 3 червня 2022.
  9. ↑ Kozlowski, Darrell J. (2010). Colonialism (англ.). Infobase Publishing. ISBN 978-1-60413-217-5. Архів оригіналу за 25 червня 2020. Процитовано 3 червня 2022.
  10. ↑ Cunha, J. Gerson da; Cunha, Joseph Gerson (1993). Notes on the History and Antiquities of Chaul and Bassein (англ.). Asian Educational Services. ISBN 978-81-206-0845-0. Архів оригіналу за 14 листопада 2020. Процитовано 3 червня 2022.
  11. ↑ Koch, Peter O. (15 вересня 2015). To the Ends of the Earth: The Age of the European Explorers (англ.). McFarland. ISBN 978-0-7864-8380-8. Архів оригіналу за 3 червня 2022. Процитовано 3 червня 2022.
  12. ↑ a history of portugal (англ.). CUP Archive. Архів оригіналу за 3 червня 2022. Процитовано 3 червня 2022.
  13. ↑ Kearney, Milo (2004). The Indian Ocean in World History (англ.). Psychology Press. ISBN 978-0-415-31278-3. Архів оригіналу за 3 червня 2022. Процитовано 3 червня 2022.
  14. ↑ Rose, Hugh James (1857), p. 356.
  15. ↑ Camões, Luís de (1817). Os Lusiadas: poema epico (pt-BR) . Officina typographica de F. Didot. Архів оригіналу за 3 червня 2022. Процитовано 3 червня 2022.
  16. ↑ Whiteway, R. S. (1995-06). Rise of Portuguese Power in India (англ.). Asian Educational Services. ISBN 978-81-206-0500-8. Архів оригіналу за 3 червня 2022. Процитовано 3 червня 2022.

Джерела ред.

  • Rose, Hugh James (1857). "Almeida, Lorenzo de". A New General Biographical Dictionary. Vol. 1 AA–ANS. London: B. Fellowes et al.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лоуренсу_де_Алмейда&oldid=40839184