Лотяну Еміль Володимирович
Еміль Володимирович Лотя́ну (молд./рум. Emil Loteanu; нар. 6 листопада 1936, Клокушна — пом. 18 квітня 2003, Москва) — радянський і молдовський кінорежисер, поет і кінодраматург. Заслужений діяч мистецтв Молдавської РСР з 1969 року, народний артист РРФСР з 1980 року.
| Лотяну Еміль Володимирович | |
|---|---|
| молд./рум. Emil Loteanu | |
 | |
| Дата народження | 6 листопада 1936[1][2] |
| Місце народження | Клокушна, Румунське королівство |
| Дата смерті | 18 квітня 2003[3][1][2] (66 років) |
| Місце смерті | Москва, Росія[2] |
| Поховання | Ваганьковське кладовище[4] |
| Громадянство |
 Румунське королівство Румунія СРСР Росія Молдова |
| Національність | Румуни[5] і Romanian diasporad[5] |
| Релігія | Молдовська православна церква |
| Alma mater | Всеросійський державний інститут кінематографії і Saint Sava Colleged[4] |
| Професія | кінорежисер, сценарист, поет, режисер |
| Заклад | Вищі курси сценаристів і режисерівd, Молдова-фільм і Мосфільм |
| Членство | СК СРСР |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0521422 |
 Лотяну Еміль Володимирович у Вікісховищі | |
Біографія ред.
Народився 6 листопада 1936 року в селі Клокушна (нині Окницький район Молдови) у сім'ї вчителів. Отроцтво пройшло у Бухаресті, де він закінчив гімназію[6].
У 1953—1955 роках навчався на акторському факультеті Школи-студії МХАТ у майстерні Василя Топоркова у Москві. У 1962 році закінчив режисерський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (майстерня Григорія Рошаля та Юрія Геніки)[6].
У 1962—1973 роках працював режисером на кіностудії «Молдова-фільм»[6]. Член КПРС з 1968 року. З 1973 року — режисер «Мосфільму». Секретар правління Спілки кінематографістів СРСР з 1981 року. Наприкінці 1980-х років знову повернувся на «Молдова-фільм», працював на молдавському телебаченні. У 1987—1992 роках президент Спілки кінематографістів Молдови. Викладав на курсах акторів театру в Кишинівському інституті мистецтв[6].
Помер в Москві 18 квітня 2003 року. Похований у Москві на Ваганьковському кладовищі[6].
Творчість ред.
- Фільмографія
- 1960 : «Жив-був хлопчик»;
- 1963 : «Чекайте нас на світанку»;
- 1966 : «Червоні галявини»;
- 1967 : «Фреска на білому»;
- 1968 : «Ця мить» (приз та друга премія «За історико-революційний фільм» IV-го Всесоюзного кінофестивалю у Мінську, 1970)[6];
- 1970 : «Академік Тарасевич»;
- 1971 : «Лаутари» (приз кінофестивалю у Сан-Себастьяні, 1972);
- 1974 : «Відлуння гарячої долини»;
- 1976 : «Табір іде в небо» (головний приз кінофестивалю у Сан-Себастьяні, 1976);
- 1978 : «Мій ласкавий та ніжний звір»;
- 1983—1986 : «Анна Павлова»;
- 1986 : «Лучаферул».
- Автор збірок
- віршів — «Смятение» (1956), «Зов звёзд» (1962), «Ритмы» (1965), «Стихи» (1970);
- прози — «Белая скрипка» (1963), «Буколика» (1966), «Лаутары» (1972).
Примітки ред.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б в Catalog of the German National Library
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б https://www.glasul.md/emil-loteanu-ar-fi-implinit-astazi-85-de-ani/
- ↑ а б https://www.monitorulsv.ro/Reportaj/2016-12-31/Emil-Loteanu-regizorul-scenaristul-si-poetul-cu-o-salasluire-efemera-de-cativa-ani-in-Bucovina
- ↑ а б в г д е Лотяну Эмиль Владимирович на kino-teatr.ru. (рос.)
Література ред.
- В. Д. Андон. Лотяну Эмиль Владимирович // Советская Молдавия: краткая энциклопедия / главный редактор И. К. Вартичан. — Кишинев : Главная редакция Молдавской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 354—355. с. (рос.);
- Лотяну Эмиль Владимирович // Кино: Энциклопедический словарь / головний редактор С. Й. Юткевич. — Москва : «Советская энциклопедия», 1986. С. 242. (рос.)