Лонг Джон Болдрі
Джон Вільям "Лонг Джон" Болдрі (англ. John William "Long John" Baldry) (12 січня 1941 — 21 липня 2005) — британський співак, музикант та актор озвучування. Визнаний одним із найвидатніших виконавців блюзу.
| Джон Болдрі | |
|---|---|
| John Baldry | |
 | |
| Джон Болдрі (1972 рік) | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | Джон Вільям Болдрі |
| Дата народження | 12 січня 1941 |
| Місце народження | East Haddon, Нортгемптоншир, Англія |
| Дата смерті | 21 липня 2005 (64 роки) |
| Місце смерті | Ванкувер, Британська Колумбія, Канада |
| Причина смерті | інфекційне захворювання |
| Поховання | Church of St Lawrence, Little Stanmored |
| Роки активності | 1957 — 2004 |
| Громадянство |
.svg){kind=small} Велика Британія.svg){kind=small} Канада |
| Національність | англієць |
| Професія | музикант, співак, актор озвучування |
| Освіта | Canons High Schoold |
| Інструменти | вокал, гітара |
| Жанр | блюз, блюз-рок, фольк-рок |
| Псевдоніми | Long John Baldry |
| Співпраця | Blues Incorporated The All-Stars The Hoochie Coochie Men Steampacket Bluesology Род Стюарт Елтон Джон |
| Лейбл | Warner Music Group |
| longjohnbaldry.com | |
 Файли у Вікісховищі | |
За свій дуже високий зріст (201 см) мав прізвисько Long John (Довгий Джон).
Біографія ред.
Народився в родині столичного констебля[1]. Дитинство пройшло у графстві Міддлсекс[2].
З дитинства захоплювався блюзом. Починаючи з 1957 року виступав у кав'ярні Gyre & Gimble, біля станції Чарінг-кросс. У 1962 році записав перший британський блюзовий альбом «R&B from the Marquee» разом з Алексісом Корнером. Загалом, у період з 1962 по 1965 разом з Джоном Болдрі виступили багато музикантів, які згодом стали знаменитими. Серед них Мік Джаггер, Чарлі Воттс, Джек Брюс, Нікі Гопкінс, Джиммі Пейдж, тощо[3].
Після концерту в ліверпульському рок-н-рольному клубі Cavern Club Джон познайомився з Полом Маккартні, завдяки чому одного разу отримав запрошення зіграти з The Beatles в телевізійній музичній комедії «Навколо Бітлз» 1964-го року.
З 1962 по 1968 роки Джон Болдрі виступав в гурті Bluesology разом з Літл Річардом та Елтоном Джоном. З останнім Болдрі підтримував особливо теплі стосунки[4].
Наприкінці 1970-х років Джон Болдрі переїхав до Канади, де прожив до кінця життя, займаючись концертною діяльністю та озвучуванням мультфільмів.
Помер 21 липня 2005 року від легеневої інфекції.
Дискографія ред.
- Long John's Blues (1964)
- Looking at Long John (1966)
- Let the Heartaches Begin (1968)
- Let There Be Long John (1968)
- Wait For Me (1969)
- It Ain't Easy (1971)
- Everything Stops for Tea (1972)
- Good To Be Alive (1973)
- Welcome To Club Casablanca (1976)
- Baldry's Out! (1979)
- Boys in the Band (1980)
- Long John Baldry (1980)
- Rock With The Best (1982)
- The Best of Long John Baldry (1982)
- Silent Treatment (1986)
- Long John Baldry & Friends (1986)
- Live In Toronto (1986)
- A Touch of the Blues (1989)
- It Still Ain't Easy (1991)
- On Stage Tonight - Baldry's Out! (1993)
- A Thrill's A Thrill: The Canadian Years (1995)
- Right To Sing The Blues (1996)
- Let The Heartaches Begin: The Pye Anthology (1998)
- Evening Conversation (1999)
- Remembering Leadbelly (2001)
- Baldry's Back (2004)
- Boogie Woogie: The Warner Bros. Recordings (2005)
Фільмографія ред.
- Пригоди їжака Соніка — Доктор Роботнік
- ReBoot — Гевін Конденсатор
Примітки ред.
- ↑ It Ain't Easy: Long John Baldry and the Birth of the British Blues, Paul Ward, Greystone Books, 2007, p. 5
- ↑ Oxford Dictionary of National Biography 2005-2008
- ↑ Heckstall-Smith, Dick and Grant, Pete. Blowing the Blues: Fifty Years Playing The British Blues. Clear Press, 2004, page 241. ISBN 1-904555-04-7. (R&B From The Marquee lineup)
- ↑ "The Making of a Legend [Архівовано 5 жовтня 2016 у Wayback Machine.]" by Rod Stewart at LongJohnBaldry.com, originally published in Reader's Digest, December 2004.
Посилання ред.
- Лонг Джон Болдрі [Архівовано 11 липня 2020 у Wayback Machine.] на IMDb (англ.)
- Лонг Джон Болдрі на сайті Find a Grave (англ.)