Лодомирське кладовище
Лодомирське (Ладомирське) кладовище — цвинтар у Володимирі, один із найстаріших на Волині.
Лодомирське кладовище | |
---|---|
Лодомирське кладовище. Центральний вхід. Липень 2016 | |
Інформація про цвинтар | |
50°51′04″ пн. ш. 24°18′48″ сх. д.H G O | |
Країна | Україна |
Розташування | Володимир |
Відкрито | поч. ХІХ ст. |
Тип | багатоконфесійний |
Статус | єврейський цвинтар |
Адреса: Україна, Волинська область, Володимир, вул. Лодомирська | |
| |
Історія ред.
Найімовірніше, що кладовище було засновано після приєднання Володимира до Російської імперії наприкінці XVIII ст. Директор Володимир-Волинського історичного музею ім. Дверницького вважає, що перше поховання на кладовищі датовано 1830 р.[1]
Вхідні брами збудовані у 1840 р.[2] З 1980-х рр. масові поховання на кладовищі припинено.
Кладовище засаджене старими деревами, які час від часу падають у завдають шкоди похованням. Такі випадки мали місце 3-4 грудня 2012 р. та 8 червня 2013 р.[3]
Кладовище мало три частини — православну, католицьку та юдейську, а також нечисельні німецькі поховання.
Католицькі поховання ред.
Час появи перших католицьких поховань збігаються у часі із закладанням кладовища.
Як пише краєзнавець Вальдемар П'ясецький, «смисловим композиційним центром найстарішої частини католицького кладовища є цегляні руїни значної каплиці, поставленої в 1827 році над гробом Констанції Клосовської її сином. Поряд ще одна капличка, невелика, в досить пристойному стані, хоч в середині розграбована. Це родова гробниця Бодзяків. Родинних поховань різного типу — в закритих гробницях чи під однією огорожею зі спільним загальним пам'ятником, як свідчить їх перепис — було кілька десятків. Часто такі пам'ятники були декоровані круглою скульптурою чи рельєфами. Круглі скульптури у вигляді ангела чи Богоматері мали і окремі поховання. Крім значної кількості скульптур, католицьке кладовище відзначалося використанням значної кількості епітафій (посмертних посвят) на могилах»[4].
Кожне із збережених католицьких поховань вражає оригінальністю художніх рішень, і водночас цікавими життєвими історіями. Одним з яскравих прикладів є поховання Йоганни Ольшанської. На високому пам'ятнику встановлено хрест із розп'яттям. Ольшанська померла в 1855 році. Поруч похований її чоловік. Напис польською мовою, зроблений родичами, засвідчує наступне[4]:
Цей пам’ятник зрошений сльозами сумуючої родини. Він споруджений для доброго брата, який, засумувавши за коханою дружиною, невдовзі і сам поспішив за нею. 9 серпня 1857 року |
Православні поховання ред.
Дослідження про православні поховання на Лодомирському кладовищі відсутні.
Юдейські поховання ред.
Див. також ред.
Зелені насадження ред.
Станом на 2016 рік на цвинтарі росло 188 дерев 18 видів. 37% дерев є здоровими[5].
Поховані ред.
- Бунда Юхим — сотник Армії УНР, діяч Просвіти.
- Іван Горемика-Крупчинський — (1885 — ?) — член Української Центральної Ради. Отаман Васильківського коша Вільного козацтва, член Українського генерального військового комітету, старшина Армії УНР та Армії Української Держави.
- Ян Добровольський — командир плютону 2 компанії та 5 невідомих солдат польської армії, що загинули у боях за Володимир-Волинський у січні 1919 р.
- 10 або 12 українських стрільців, що загинули у боях за Володимир-Волинський у січні 1919 р.
- 19 розстріляних у володимирській вʼязниці 23 червня 1941 р. (у тому числі Юхим Бунда)
- Франківський Іван Пилипович (1892—1940) — кавалер Хреста Симона Петлюри, поручник Армії УНР, адвокат
- Комаревич Василь (1891—1927) — вояк Армії УНР, посол Сейму[6]
- Олійник Григорій Микитович — Герой Радянського Союзу
- Євген Черановський — міський голова Володимира-Волинського (22 листопада 1918 — 8 лютого 1919)
- Невідомий «Żołnierz 27 dywizji AK / zesłaniec syberyjski»[7]
- Четверо ксьондзів, убитих 11 липня 1943 р. в околицях Володимира
- Францішек Гайос (1896 — 19 червня 1924) — старший постернковий, трагічно загинув виконуючи службовий обовʼязок
- Роман Кенцький (5 березня 1893 — 22 жовтня або вересня) — старший пострунковий державної поліції, трагічно загинув виконуючи службовий обовʼязок (під час пеерстрілки з «бандою Доманського і Кравця» у с. Древіне)
- Шмігельський Вінцент (1894 — 28 березня 1925) — постерунковий державної поліції, вбитий злочинцями під час облави
- Шпачинський Ізидор (4 квітня 1873 — 11 липня 1925) — провідник державної поліції, застрелений під час бою з «бандою Доманського»
- Ян Вейєр (26 січня 1894 — 19 березня 1924) — слідчий державної поліції, убитий злочинцями.
- Владислав Рогаля-Левицький (1847—1932) — учасник польського повстання 1863 р.
- Миколай Терпиловський (1845 — 18 січня 1926) — учасник польського повстання 1863 р.
- Павєл Зволинський (17 жовтня 1844 — 1 квітня 1917) — учасник польського повстання 1863 р.
- Юзеф Каліцький (9 листопада 1889—1936)– старший постерунковий державної поліції у Володимирі
- Кароль Качковський (? — червень 1920) — польський легіонер, учасник «Заручин Польщі з морем» у лютому 1920 р., убитий під час польсько-радянської війни
- Юзеф Домбек — кавалер срібного хреста Virtuti Militari 5 класу за війну 1918—1920 рр.
- Радченко Іван - заслужений лікар УРСР
- Петрук Сергій Іванович (14 липня 1959 - 17 лютого 1983) - кавалер Ордену Червоної зірки (СРСР), учасник агресії СРСР проти Афганістану
Неповний список похованих поляків — за цим посиланням — http://www.nieobecni.com.pl/index.php?s=cmentarz&id=46 [Архівовано 20 серпня 2016 у Wayback Machine.]
Галерея ред.
-
Склеп на Лодомирському кладовищі. Липень 2016
-
Поховання поліцейських 1924—1925 рр. Липень 2016
-
Найдавніше збережене та зафіксоване поховання — каплиця над могилою Констанції Клоссовської 1827 р.
-
Поховання католицьких ксьондзів, у тому числі убитих у 1943 р.
-
Могила польського солдата Антоні Роса, що загинув 2 травня 1919 р. під Порицьком
-
Пам'ятний хрест до 15-річчя відродження Польської державності
-
Могила вояків УПА
-
Могила солдатів Червоної армії, що загинули при окупації Володимира у вересні 1939 р.
-
Могила заслуженого лікаря УРСР Івана Радченка
-
Пам'ятник воїнам-бородинцям, які загинули під час оборони міста у 1914 р.
-
Меморіал борцям за волю України
-
Могила Героя Радянського союзу Г.М.Олейника
-
Поховання солдат 68 бородинського полку Російської імператорської армії, що загинули у серпні 1914 р. у бою за Володимир-Волинський
Джерела ред.
- Богдан Янович; Олексій Петрунін Католицькі поховання на Ладомирському цвинтарі у Володимирі–Волинському // http://volodymyrmuseum.com/istorychni/26-katolytski-pokhovannya-na-ladomyrskomu-tsvyntari-u-volodymyrivolynskomu [Архівовано 7 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Прогулянка єврейським Володимиром-Волинським // http://shtetlroutes.eu/ua/progulyanka-vreiskim-volodimirom-volinskim/ [Архівовано 19 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Абрамова Ю. Поховання на Ладомирському цвинтарі у Володимирі-Волинському // Cmentarze po obu stronach Bugu. — Włodawa — Lublin, 2014. — 342 s.
- Скальський В. Могили вояків Армії УНР у Володимирі-Волинському // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Науковий збірник. Випуск 55. — Луцьк, 2015. — С. 236—241.
Примітки ред.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 жовтня 2016. Процитовано 2 серпня 2016.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 17 серпня 2016. Процитовано 2 серпня 2016.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 21 серпня 2016. Процитовано 2 серпня 2016.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ а б Богдан Янович; Олексій Петрунін Католицькі поховання на Ладомирському цвинтарі у Володимирі–Волинському // http://volodymyrmuseum.com/istorychni/26-katolytski-pokhovannya-na-ladomyrskomu-tsvyntari-u-volodymyrivolynskomu [Архівовано 7 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Головченко О. ВИДОВИЙ СКЛАД ТА ЖИТТЄВИЙ СТАН ДЕРЕВНОЇ РОСЛИННОСТІ ЛАДОМИРСЬКОГО ЦВИНТАРЯ М. ВОЛОДИМИРА-ВОЛИНСЬКОГО // Мала академіянаук. 2016. Тези наукових робіт. - К., 2016. - С. 146.
- ↑ Скальський В. Могили вояків Армії УНР у Володимирі-Волинському // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Науковий збірник. Випуск 55. — Луцьк, 2015. — С. 236—241.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 жовтня 2016. Процитовано 2 серпня 2016.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)