Логічна школа (шахи)
Логічна школа в шаховій композиції, звана також «новонімецькою школою» (нім. Neudeutsche Schule) — ідейна школа складання шахових задач, що виникла на початку XX століття. Задачі цієї школи містять стратегічну комбінацію, яка замаскована тематичним «хибним слідом[ru]», проте все ж здійснюється способом, який складно виявити. Фактично вирішувач спочатку виявляє помилковий слід, а знайшовши його спростування, отримує покажчик на правильний розв'язок[1].
Поява логічної школи суттєво збагатила шахову композицію новими, оригінальними і дотепними мотивами. Серед них — такі теми широкого охоплення, як індійська, римська, дрезденська, Цеплера[ru], Лойда — Тертона та інші теми, розвиток яких триває і в наш час.
Основні принципи ред.
У «Словнику шахової композиції» особливості логічної школи визначаються таким формулюванням[2]:
Суть логічної школи полягає в особливому способі здійснення стратегічних комбінацій. Розв'язок в задачах … знаходять в результаті аналізу взаємодії фігур, виявлення підготовчого і вирішального маневру, які виділяються за допомогою аналізу тематичних помилкових слідів… Тематика логічної школи широка — від елементарних тактичних ідей до складних стратегічних комбінацій і тем.
Для логічної школи характерне чітке розрізнення основного і (одного або декількох) підготовчих планів гри. Основний план білих у вихідній позиції не приводить до мети, тому потрібен підготовчий план — маневр, який усуває перешкоди основному плану. При цьому у підготовчого плану повинна бути тільки одна мета — усунення перешкод; цей принцип називається «чистотою мети маневру», він забезпечує ідейно-логічну єдність помилкового сліду і справжнього розв'язку.
Історія ред.
Одним з попередників логічної школи вважається австрійський проблеміст Август фон Цивінський (August Alexander Johann von Cywinski de Puchala, 1829—1905), деякі здачі якого були ідейно .близькі до стратегічних принципів логічної школи і включали повноцінний тематичний помилковий слід. Основні ідеї логічної школи були викладені в 1903 році в книзі німецьких проблемістів Карла Коккелькорна і Йоганнеса Коца «Індійська задача». У цій книзі автори вимагали домагатися «абсолютної чистоти мети ходу», систематизували раніше відкриті стратегічні комбінаційні ідеї, зокрема ті, що відносяться до прийомів перекриття і звільнення лінії, а також ввели ключове поняття «критичного ходу[ru]». Два роки потому Коц і Коккелькорн стали основоположниками іншої логічної теми («римської»), яка відкрила новий великий розділ задачної тематики і викликала широкий творчий відгук проблемістів. Нова ідеологія означала революційний перегляд раніше загальноприйнятих у шаховій композиції принципів «старонімецької школи» Йоганна Бергера, який основний упор робив на правильні мати[ru] і складність розв'язання. Бергер різко критикував нові принципи, але в результаті дискусії прихильники логічної школи перемогли.
Остаточне формулювання принципів логічної школи і класифікація її тематики відбулася в 1928 році, коли вийшла книжка Вальтера фон Гольцгаузена[ru] «Логіка і чистота теми у новонімецькій задачі» (Logik und Zweckreinheit im neudeutschen Schachproblem). Гольцгаузен додав до переліку логічних ідей важливу тему фокальних полів, здійснив класифікацію логічних маневрів[3].
- Перший тип: попередній план (або кілька планів) знищують перешкоди до здійснення головного плану.
- Другий тип: по закінченні попереднього плану у чорних з'являється нова контргра, для нейтралізації якої білі реалізують новий попередній план і лише потім проводять головний план.
- Третій тип: реалізація попереднього плану дасть чорним можливість блокувати головний план, тому білі спочатку усувають цю можливість і лише потім здійснюють попередній план.
Серед відомих проблемістів логічної школи, крім вже згаданих:
Приклади ред.
Індійська тема ред.
«Deutsches Wochenschach» (1905)
| a | b | c | d | e | f | g | h | ||
| 8 |         | 8 | |||||||
| 7 | 7 | ||||||||
| 6 | 6 | ||||||||
| 5 | 5 | ||||||||
| 4 | 4 | ||||||||
| 3 | 3 | ||||||||
| 2 | 2 | ||||||||
| 1 | 1 | ||||||||
| a | b | c | d | e | f | g | h | ||
Розв'язок.
Хибний слід: 1.Лf1? g6.
1. Лf8! (критичний хід для 1-ї комбінації Індійської теми) Кре4
2. Kpe2 g6
3. Cf7! (вимикання критичної фігури) Kpf5
4. Cd5×
У випадку 1. … g6буде:
2. Лf1! (критичний хід для 2-ї комбінації) Кре4
3. Kpf2! (король білих робить перекривний хід) Kpf5
4. Кре3×
Римська тема ред.
«Deutsches Wochenschash», 1905
| a | b | c | d | e | f | g | h | ||
| 8 |   | 8 | |||||||
| 7 | 7 | ||||||||
| 6 | 6 | ||||||||
| 5 | 5 | ||||||||
| 4 | 4 | ||||||||
| 3 | 3 | ||||||||
| 2 | 2 | ||||||||
| 1 | 1 | ||||||||
| a | b | c | d | e | f | g | h | ||
Розв'язок.
1. Кd6! Відволікає слона. Передчасно 1. Фе2 Сд5! 2. Сd3 З: e3).
1… С: d6
2. Фе2 Сf4
3. ef Кр: d4
4. Фе5×
Різні теми ред.
«Die Schwalbe», 1935
II приз
| a | b | c | d | e | f | g | h | ||
| 8 |  | 8 | |||||||
| 7 | 7 | ||||||||
| 6 | 6 | ||||||||
| 5 | 5 | ||||||||
| 4 | 4 | ||||||||
| 3 | 3 | ||||||||
| 2 | 2 | ||||||||
| 1 | 1 | ||||||||
| a | b | c | d | e | f | g | h | ||
Розв'язок.
Білим заважає їхній власний пішак на f5; якби його не було, то після 1. Сf3 мат неминучий, тепер же 1… ef рятує чорних. Дотепний план білих полягає в тому, щоб змусити чорних знищити білого пішака.
1. Кd1 (погрожуючи 2. Кf2×) Крg4
2. Кf2+ Кр: f5
3. Кd1! (попередній план успішно реалізований, тепер загрожує 4. Ке3×) Крg4
4. Ке3+ Крһ3
5. Сf3 (набирає чинності головний план) Се2 (інакше 6. Сд4×)
6. Сg2×
Примітки ред.
- ↑ Шахматы. Энциклопедический словарь, 1990.
- ↑ Зелепукин Н. П. Словарь шахматной композиции. — К. : Здоров'я, 1982. — С. 87—88. — 208 с.
- ↑ 1000 шедевров шахматной композиции.
Література ред.
- Арчаков В. М. Первые шаги в шахматной композиции. — К. : Радянська школа, 1987. — 144 с. (рос.)
- Владимиров Я. Г. 1000 шедевров шахматной композиции. — М. : Астрель, АСТ, 2005. — 544 с. — ISBN 5-271-11921-1 (Астрель). (рос.)
- Владимиров Я. Г. 1000 шахматных задач. — М. : Астрель, АСТ, 2005. — 496 с. — ISBN 5-271-11436-8 (Астрель). (рос.)
- Умнов Е. И. Шахматная задача XX века (1901—1944), Москва: Физкультура и Спорт, 1966. — 176 с.
- Шахматы: Энциклопедический словарь / Гл. ред. А. Е. Карпов. — М. : Сов. энциклопедия, 1990. — С. 218-220. — ISBN 5-85 270-005-3. (рос.)
Посилання ред.
- Erik Zierke. Die neudeutsch-logische Schule [Архівовано 22 листопада 2016 у Wayback Machine.].