Гармаш-Литвин Антоніна Іванівна

українська поетеса, письменниця, громадська діячка
(Перенаправлено з Литвин Антоніна Іванівна)

Антоні́на Іва́нівна Литви́н (дошлюбне Гармаш, 20 квітня 1940, Кременчук — 23 січня 2022) — українська письменниця, поетеса, громадська діячка.

Гармаш-Литвин Антоніна Іванівна
Народилася 20 квітня 1940(1940-04-20)
Кременчук, Полтавська область, Українська РСР, СРСР
Померла 23 січня 2022(2022-01-23) (81 рік)
Країна  Україна
Діяльність поетка, письменниця

Біографія ред.

 
Антоніна Іванівна та Василь Степанович Литвини.

Народилася 20 квітня 1940 року в місті Кременчуці Полтавської області, в родині річковиків Івана та Клавдії Гармашів. Виросла в селі Старому Іркліївського району, Полтавської області, зараз затопленому водами Кременчуцького водосховища. 1957 року закінчила Васютинську середню школу, працювала друкаркою, радисткою в Черкасах. Писала вірші і прозу, займалась творчою роботою, 1962 року, за рекомендацією Спілки письменників України, вступила до Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка на філологічний факультет. Здобула фах філолог, викладач української мови і літератури.

За радянської влади разом з чоловіком, бандуристом Василем Литвином, потрапила до списку неблагонадійних. Звільнена з видавництва «Молодь», родину разом з дітьми виселено з Києва в село Гребені Київської області. 1989 року з чоловіком стали одними із засновників Стрітівської кобзарської школи.

Антоніна Гармаш-Литвин була автором програми виховання майбутніх батьків-матерів, за якою в багатьох школах вже проводиться навчання. Нею розроблена також програма естетичного виховання дітей. Заповітна мрія Гармаш — створити малу Академію народного українського мистецтва.

Займалася творчою і громадською діяльністю, була заступницею голови товариства «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка Кагарлицького району.

Твори ред.

  • Збірки віршів «Вогонь і тління», «Дорога до себе».
  • «Голос утопленого села»[1][2]

Примітки ред.

  1. «Голос утопленого села» — книга-пам'ятник, книга-пересторога. Архів оригіналу за 30 січня 2013. Процитовано 6 травня 2010.
  2. Голос утопленого села. Архів оригіналу за 4 вересня 2010. Процитовано 5 травня 2010.

Джерела ред.