Литвинов Павло Якович

Павло Якович Литвинов (1900(1900), станція Софіївка, тепер Запорізької області — 23 травня 1984, місто Рига, тепер Латвія) — латвійський радянський державний і комуністичний діяч, секретар ЦК КП(б) Латвії, заступник голови Ради міністрів Латвійської РСР. Депутат Верховної Ради Латвійської РСР. Член ЦК Комуністичної партії Латвії.

Литвинов Павло Якович
Народився 1900(1900)
станція Софіївка, тепер Запорізької області
Помер 23 травня 1984(1984-05-23)
місто Рига
Країна  СРСР
Національність росіянин
Діяльність державний діяч
Партія КПРС
Нагороди Орден ЛенінаОрден Трудового Червоного ПрапораОрден «Знак Пошани»

Життєпис ред.

Народився в родині робітника. Трудову діяльність розпочав у 1914 році: наймитував у заможних селян, працював на заводі.

У 1918 році добровільно вступив до Червоної армії, учасник громадянської війни в Росії, воював на Південному фронті.

Член РКП(б) з 1924 року.

Після демобілізації — на керівній радянській та партійній роботі.

З 1929 року навчався в Комуністичному університеті міста Ростова-на-Дону.

Після закінчення університету працював викладачем обласної радпартшколи в Сулімові (Черкеську), керував Черкеським національним партійним видавництвом.

У 1935—1938 роках — слухач Економічного інституту червоної професури в Москві.

У 1938—1940 роках — завідувач організаційно-інструкторського відділу, завідувач відділу шкіл і науки Ростовського обласного комітету ВКП(б).

У 1940—1941 роках — на керівній партійній роботі в Латвійській РСР.

У 1941—1944 роках — на керівній партійній і господарській роботі в Кіровській та Сталінградській областях РРФСР.

У 1944—1949 роках — завідувач організаційно-інструкторського відділу ЦК КП(б) Латвії.

27 січня 1949 — 1952 року — секретар ЦК КП(б) Латвії.

2 грудня 1952 — 1958 року — заступник голови Ради міністрів Латвійської РСР.

У 1958—1960 роках — 1-й заступник голови Ради народного господарства Латвійського економічного адміністративного району.

У 1960—1965 роках — голова Державного комітету Ради міністрів Латвійської РСР із комунального господарства.

У 1965—1969 роках — міністр комунального господарства Латвійської РСР.

У 1969—1978 роках — радник Ради міністрів Латвійської РСР.

З 1978 року — персональний пенсіонер союзного значення в місті Ризі.

Помер 23 травня 1984 року після важкої тривалої хвороби в місті Ризі. Похований 29 травня 1984 року на 1-му Лісовому цвинтарі Риги.

Нагороди ред.

Джерела ред.