Вікіпедія

Литвинович Іван Володимирович

Іван Володимирович Литвинович (біл. Іван Уладзіміравіч Літвіновіч; нар. 26 червня 2001 року, Вілейка, Білорусія) — білоруський батутист, чемпіон Олімпійських ігор 2020[3], чемпіон світу в командному заліку та срібний призер в особистому заліку (2019). Майстер спорту міжнародного класу Республіки Білорусь.

Литвинович Іван Володимирович
Прізвисько Vanya[1]
Народився 26 червня 2001(2001-06-26)[2] (22 роки)
Вілейка, Мінська область, Білорусь
Країна  Білорусь
Діяльність стрибун на батуті
Alma mater Білоруський державний університет фізичної культури
Вага 60 кг
Зріст 170 см
Нагороди

Біографія ред.

Іван Литвинович народився 26 червня 2001 року в Вілейці.

Мати — Тетяна Олександрівна — майстер спорту СРСР зі спортивної акробатики[4], тренер зі стрибків на батуті у Вілейській СДЮШОР[5].

З п'яти років займався акробатикою, з восьми років перейшов на стрибки на батуті. Першим тренером був Петро Зайцев. Потім тренувався під керівництвом тренера Ольги Власової[5].

Закінчив середню школу № 1 і Вілейський державний коледж за спеціальністю автослюсар[6]. Навчається в Білоруському державному університеті фізичної культури[5].

Навесні 2021 року підписав лист «за мир і згоду» і із закликом «покласти край зазіханням на білоруський спорт ззовні», що носить провладний характер[7].

Спортивна кар'єра ред.

У квітні 2018 року на чемпіонаті Європи в Баку взяв золото в юніорському розряді. У жовтні 2018 року на III Юнацьких Олімпійських іграх у Буенос-Айресі Іван посів 4 місце[4].

У 2019 році на чемпіонаті світу в Токіо Іван взяв срібну медаль в індивідуальному заліку і золоту медаль в командному[4].

У лютому 2020 року на першому етапі Кубка світу в Баку Іван взяв срібну медаль в індивідуальному заліку.

На чемпіонаті Європи 2020, перенесеного в Сочі на 2021 рік, взяв золоту медаль в командному заліку, в індивідуальному заліку посів 22 місце.

У 2021 році на Олімпійських Іграх в Токіо завоював золоту медаль в індивідуальному заліку[8].

Примітки ред.

  1. ↑ Olympedia — 2006.
  2. ↑ Olympedia — 2006.
  3. ↑ Виталий Олехнович (31 липня 2021). Белорус Иван Литвинович выиграл золото в прыжках на батуте на Олимпиаде в Токио - Люди Onliner. Onliner (рос.). Архів оригіналу за 31 липня 2021. Процитовано 31 липня 2021.
  4. ↑ а б в Владимир Зданович. «Любпю скорость с детства - это моя стихия» // Наш спорт. — 2020. — 30 квітня. Архівовано з джерела 31 липня 2021. Процитовано 8 серпня 2021.
  5. ↑ а б в Иван Литвинович: «Ходить и прыгать на батуте научился одновременно». МЛЫН.BY - Новости Минской области (рос.). Архів оригіналу за 31 липня 2021. Процитовано 31 липня 2021.
  6. ↑ Татьяна ПАСТУШЕНКО (27 вересня 2018). На Юношеских Олимпийских играх в Буэнос-Айресе Беларусь представят 37 спортсменов. www.sb.by (ru-RU) . Архів оригіналу за 31 липня 2021. Процитовано 31 липня 2021.
  7. ↑ Дмитрий Кузнецов (31 июля 2021). «Я подписывал письмо, что спорт вне политики». Олимпийский чемпион из Белоруссии — о ситуации в стране. Спорт-Экспресс. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 8 серпня 2021.
  8. ↑ Белорусский батутист Иван Литвинович выиграл золото Олимпиады в Токио. www.belta.by (ru-RU) . 31 липня 2021. Архів оригіналу за 31 липня 2021. Процитовано 31 липня 2021.

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Литвинович Іван Володимирович
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Литвинович_Іван_Володимирович&oldid=40946016