Ле-Меній-Озуф

колишній муніципалітет у департаменті Кальвадос, Франція

Ле-Мені́й-Озу́ф (фр. Le Mesnil-Auzouf) — колишній муніципалітет у Франції, у регіоні Нормандія, департамент Кальвадос. Населення — 358 осіб (2011)[1].

Ле-Меній-Озуф
Le Mesnil-Auzouf

Країна Франція Франція
Регіон Нормандія 
Департамент Кальвадос 
Округ Вір
Кантон Оне-сюр-Одон
Код INSEE 14413
Поштові індекси 14260
Координати 48°58′50″ пн. ш. 0°45′03″ зх. д.H G O
Висота 209 - 306 м.н.р.м.
Площа 9,24 км²
Населення 358 (2011-01-01)
Густота 38,74 ос./км²
Розміщення
Ле-Меній-Озуф. Карта розташування: Франція
Ле-Меній-Озуф
Влада
Мер
Мандат
Noël Villière
2014-2020

Мапа

Муніципалітет був розташований на відстані[2] близько 230 км на захід від Парижа, 36 км на південний захід від Кана.

Історія ред.

До 2015 року муніципалітет перебував у складі регіону Нижня Нормандія. Від 1 січня 2016 року належав до нового об'єднаного регіону Нормандія[3].

1 січня 2017 року Ле-Меній-Озуф і Журк було об'єднано в новий муніципалітет Дьялан-сюр-Шен.

Демографія ред.

Динаміка населення (Insee[4] ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)[5]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 151 32 8 79 12 16 4
Жінки 156 48 12 60 12 24 0


Економіка ред.

2010 року серед 213 осіб працездатного віку (15—64 років) 170 були активними, 43 — неактивними (показник активності 79,8%, у 1999 році було 68,4%). З 170 активних мешканців працювало 139 осіб (79 чоловіків та 60 жінок), безробітними було 31 (18 чоловіків та 13 жінок). Серед 43 неактивних 16 осіб було учнями чи студентами, 9 — пенсіонерами, 18 були неактивними з інших причин[6].

У 2010 році в муніципалітеті числилось 132 оподатковані домогосподарства, у яких проживали 347,0 особи, медіана доходів виносила 15 534 євро на одного особоспоживача[7]

Сусідні муніципалітети ред.

Посилання ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Кількість населення у 2011 році. INSEE. Архів оригіналу за 11 вересня 2014. Процитовано 28 вересня 2014.(фр.)
  2. Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
  3. Виписка з протоколу Ради міністрів 18.06.2014 Національних зборів Франції [Архівовано 24 грудня 2015 у Wayback Machine.](фр.)
  4. Insee : population depuis le recensement de 1962, наведено за французькою вікіпедією
  5. Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
  6. Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базисні показники: зайнятість та активність населення в 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, в 1999 році тимчасова зайнятість врахована частково)
  7. Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.