Лерой Сане

німецький футболіст
(Перенаправлено з Лерой Зане)

Леро́й Сане́ (нім. Leroy Aziz Sané, нар. 11 січня 1996, Ессен, Німеччина) — німецький футболіст, лівий вінгер німецького клубу «Баварія» та національної збірної Німеччини.

Ф
Лерой Сане
Лерой Сане
Лерой Сане
Особисті дані
Народження 11 січня 1996(1996-01-11) (28 років)
  Ессен, Німеччина
Зріст 184 см[1]
Вага 74 кг[1]
Громадянство Німеччина Німеччина, Франція Франція
Позиція лівий вінгер, нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Німеччина «Баварія»
Номер 10
Юнацькі клуби
2001–2005
2005–2008
2008–2011
2011–2015
Німеччина «Ваттеншайд 09»
Німеччина «Шальке 04»
Німеччина «Баєр 04»
Німеччина «Шальке 04»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2014–2016 Німеччина «Шальке 04» 47 (11)
2016–2020 Англія «Манчестер Сіті» 90 (25)
2020– Німеччина «Баварія» 97 (23)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2014–2015 Німеччина Німеччина U-19 11 (5)
2015– Німеччина Німеччина U-21 10 (5)
2015– Німеччина Німеччина 50 (11)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 19 серпня 2023.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 30 січня 2023.

Клубна кар'єра ред.

Лерой почав кар'єру в академії клубу «Ваттеншайд 09», звідки перейшов у «Шальке 04». У 2008 році він став гравцем юнацької команди «Баєра», з якою в 2010 році став чемпіоном Західної Бундесліги. У 2011 році Сане повернувся у «Шальке», де у складі юнацької команди до 17 років у 2012 і 2013 роках двічі виграв Кубок Вестфалії і одного разу чемпіонат Західної Німеччини.

«Шальке 04» ред.

У березні 2014 року Сане підписав із «Шальке» професійний контракт на два роки, який вступав в дію 1 липня 2015 року[3]. У цьому ж місяці він почав потрапляти в заявку першої команди. 20 квітня 2014 року Лерой дебютував у Бундеслізі в гостьовому матчі проти «Штутгарта» (1:3), замінивши Макса Маєра на 77-й хвилині[4]. Свій перший гол у чемпіонаті він забив 13 грудня 2014 року в домашньому матчі проти «Кельна» (1:2).

«Манчестер Сіті» ред.

2 серпня 2016 за 55 мільйонів євро перейшов у «Манчестер Сіті», підписавши з клубом п'ятирічний контракт[5].

9 вересня зробив дубль у матчі проти «Ліверпуля» (5:0), забивши на 77-й і 90-й хвилинах[6]. У матчі 7-го туру Прем'єр-ліги проти «Челсі»(0:1)[7], побив рекорд швидкості в Прем'єр-лізі, який встановив Джеймі Варді[8]. Лерой зміг зробити ривок зі швидкістю 35,48 км/год. У тому сезоні Сане отримав нагороду найкращому молодому гравцю англійської Прем'єр ліги від ПФА.

3 січня 2019 в 21 турі АПЛ забив переможний гол у матчі проти «Ліверпуля» (2:1) на 72-й хвилині[9].

4 серпня 2019 вийшов у стартовому складі у матчі Суперкубку Англії проти «Ліверпуля», але через травму був замінений Жезусом на 13-ій хвилині. Через травму пропустив більшу частину сезону[10]. У червні 2020 відлхилив пропозицію щодо продовження контракту з «Манчестер Сіті», через бажання покинути клуб улітку[11].

«Баварія» ред.

3 липня 2020 року Сане узгодив 5-річний контракт з мюнхенською «Баварією». Сума трансферу з «Манчестер Сіті» склала 49 млн[12].

Перший гол забив вже у дебютному матчі за «Баварію» проти колишніх одноклубників з «Шальке 04» (8:0)[13].

 
Сане в матчі за збірну в 2018

Виступи за збірні ред.

5 вересня 2014 року Сане дебютував у складі юнацької збірної Німеччини до 19 років у матчі проти збірної Нідерландів, забивши переможний гол. Наступного року у її складі був учасником юнацького чемпіонату Європи (U-19) 2015 року, на якому німці несподівано не змогли вийти з групи. Всього взяв участь у 11 іграх на юнацькому рівні, відзначившись 4 забитими голами.

3 вересня 2015 року він дебютував за молодіжну збірну Німеччини у матчі проти данців. На молодіжному рівні зіграв у 10 офіційних матчах, забив 5 голів.

13 листопада 2015 року дебютував у складі національної збірної Німеччини, вийшовши на заміну на 61 хвилині замість Юліана Дракслера в товариському матчі проти збірної Франції (0:2)[14].

16 листопада 2018 року забив дебютний гол за Німеччину в матчі проти збірної Росії[15].

Наразі провів у формі головної команди країни 26 матчів, у яких відзначився 6 голами.

Статистика виступів ред.

Статистика клубних виступів ред.

Станом на 12 листопада 2022 року

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2013–14   «Шальке 04» БЛ 1 0 КН - - ЛЧ - - - - - 1 0
2014–15 БЛ 13 3 КН - - ЛЧ 1 1 - - - 14 4
2015–16 БЛ 33 8 КН 2 0 ЛЄ 7 1 - - - 42 9
Усього за «Шальке 04» 47 11 2 0 8 2 - - 57 13
2016–17   «Манчестер Сіті» ПЛ 26 5 КА+КЛ 5+2 2+0 ЛЧ 4 2 - - - 37 9
2017–18 ПЛ 32 10 КА+КЛ 3+5 1+3 ЛЧ 9 0 - - - 49 14
2018–19 ПЛ 31 10 КА+КЛ 4+3 2+0 ЛЧ 8 4 СА 1 0 47 16
2019–20 ПЛ 1 0 КА+КЛ - - ЛЧ - - СА 1 0 2 0
Усього за «Манчестер Сіті» 90 25 22 8 21 6 2 0 135 39
2020–21   «Баварія» БЛ 32 6 КН 1 1 ЛЧ 8 3 СН+СУ+КЧС 0+1+2 0 44 10
2021–22 БЛ 32 7 КН 2 1 ЛЧ 10 6 СН 1 0 45 14
2022–23 БЛ 13 5 КН 1 0 ЛЧ 4 4 СН 1 1 19 10
Усього за «Баварію» 77 18 4 2 21 13 5 1 108 34
Усього за кар'єру 214 54 28 10 50 21 7 1 300 86

Статистика виступів за збірну ред.

 Статистика матчів і голів за збірну —   Німеччина
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
13-11-2015 Сен-Дені Франція   2 – 0   Німеччина товариський матч -   61'
29-5-2016 Аугсбург Німеччина   1 – 3   Словаччина товариський матч -
4-6-2016 Гельзенкірхен Німеччина   2 – 0   Угорщина товариський матч -   69'
7-7-2016 Марсель Німеччина   0 – 2   Франція ЧЄ 2016 - півфінал -   79'
22-3-2017 Дортмунд Німеччина   1 – 0   Англія товариський матч -
26-3-2017 Баку Азербайджан   1 – 4   Німеччина Відбір до ЧС 2018 -   84'
5-10-2017 Белфаст Північна Ірландія   1 – 3   Німеччина Відбір до ЧС 2018 -   72'
8-10-2017 Кайзерслаутерн Німеччина   5 – 1   Азербайджан Відбір до ЧС 2018 -
10-11-2017 Лондон Англія   0 – 0   Німеччина товариський матч -   87'
23-3-2018 Дюссельдорф Німеччина   1 – 1   Іспанія товариський матч -   68'
27-3-2018 Берлін Німеччина   0 – 1   Бразилія товариський матч -   61'
2-6-2018 Клагенфурт-ам-Вертерзе Австрія   2 – 1   Німеччина товариський матч -   67'
6-9-2018 Мюнхен Німеччина   0 – 0   Франція Ліга націй УЄФА 2018—2019 - груповий етап -   83'
13-10-2018 Амстердам Нідерланди   3 – 0   Німеччина Ліга націй УЄФА 2018—2019 - груповий етап -   57'
16-10-2018 Сен-Дені Франція   2 – 1   Німеччина Ліга націй УЄФА 2018—2019 - груповий етап -   76'
15-11-2018 Лейпциг Німеччина   3 – 0   Росія товариський матч 1   78'
19-11-2018 Гельзенкірхен Німеччина   2 – 2   Нідерланди Ліга націй УЄФА 2018—2019 - груповий етап 1   80'
20-3-2019 Вольфсбург Німеччина   1 – 1   Сербія товариський матч -   90+6'
24-3-2019 Амстердам Нідерланди   2 – 3   Німеччина Відбір до ЧЄ 2020 1
8-6-2019 Борисов Білорусь   0 – 2   Німеччина Відбір до ЧЄ 2020 1
11-6-2019 Майнц Німеччина   8 – 0   Естонія Відбір до ЧЄ 2020 1
3-9-2020 Штутгарт Німеччина   1 – 1   Іспанія Ліга націй УЄФА 2020—2021 - груповий етап -   63'
6-9-2020 Базель Швейцарія   1 – 1   Німеччина Ліга націй УЄФА 2020—2021 - груповий етап -   46'
14-11-2020 Лейпциг Німеччина   3 – 1   Україна Ліга націй УЄФА 2020—2021 - груповий етап 1   86'
17-11-2020 Севілья Іспанія   6 – 0   Німеччина Ліга націй УЄФА 2020—2021 - груповий етап -   61'
25-3-2021 Дуйсбург Німеччина   3 – 0   Ісландія Відбір до ЧС 2022 -   79'
28-3-2021 Бухарест Румунія   0 – 1   Німеччина Відбір до ЧС 2022 -   90+4'
31-3-2021 Дуйсбург Німеччина   1 – 2   Північна Македонія Відбір до ЧС 2022 -   46'
2-6-2021 Інсбрук Німеччина   1 – 1   Данія товариський матч -   57'   86'
7-6-2021 Дюссельдорф Німеччина   7 – 1   Латвія товариський матч 1   46'
15-6-2021 Мюнхен Франція   1 – 0   Німеччина ЧЄ 2020 - груповий етап -   74'
19-6-2021 Мюнхен Португалія   2 – 4   Німеччина ЧЄ 2020 - груповий етап -   87'
23-6-2021 Мюнхен Німеччина   2 – 2   Угорщина ЧЄ 2020 - груповий етап -   61'
29-6-2021 Лондон Англія   2 – 0   Німеччина ЧЄ 2020 - 1/8 фіналу -   88'
2-9-2021 Санкт-Галлен Ліхтенштейн   0 – 2   Німеччина Відбір до ЧС 2022 1
5-9-2021 Штутгарт Німеччина   6 – 0   Вірменія Відбір до ЧС 2022 -   60'
8-9-2021 Рейк'явік Ісландія   0 – 4   Німеччина Відбір до ЧС 2022 1   60'
8-10-2021 Гамбург Німеччина   2 – 1   Румунія Відбір до ЧС 2022 -   89'
11-11-2021 Вольфсбург Німеччина   9 – 0   Ліхтенштейн Відбір до ЧС 2022 2   64'
14-11-2021 Єреван Вірменія   1 – 4   Німеччина Відбір до ЧС 2022 -   60'
26-3-2022 Зінсгайм Німеччина   2 – 0   Ізраїль товариський матч -   71'
29-3-2022 Амстердам Нідерланди   1 – 1   Німеччина товариський матч -   86'
4-6-2022 Болонья Італія   1 – 1   Німеччина Ліга націй УЄФА 2022—2023 - груповий етап -   59'
7-6-2022 Мюнхен Німеччина   1 – 1   Англія Ліга націй УЄФА 2022—2023 - груповий етап -   83'
14-6-2022 Менхенгладбах Німеччина   5 – 2   Італія Ліга націй УЄФА 2022—2023 - груповий етап -   82'
23-9-2022 Лейпциг Німеччина   0 – 1   Угорщина Ліга націй УЄФА 2022—2023 - груповий етап -
26-9-2022 Лондон Англія   3 – 3   Німеччина Ліга націй УЄФА 2022—2023 - груповий етап -   68'
16-11-2022 Маскат Оман   0 – 1   Німеччина товариський матч -
27-11-2022 Ель-Хаур Іспанія   1 – 1   Німеччина ЧС 2022 - груповий етап -   70'
1-12-2022 Ель-Хаур Коста-Рика   2 – 4   Німеччина ЧС 2022 - груповий етап -
Усього Матчів 50 Голів 11

Особисте життя ред.

Лерой — син колишнього сенегальського футболіста Сулеймана Сане і колишньої німецької художньої гімнастки, бронзової олімпійської призерки Регіни Вебер. Брати Лероя — Кім і Сіді — також навчались в системі «Шальке 04»[16].

Крім німецького має і французьке громадянство[17].

Титули і досягнення ред.

Німеччина: 2017
«Манчестер Сіті»: 2017-18, 2018-19
«Манчестер Сіті»: 2017-18, 2018-19, 2019-20
«Манчестер Сіті»: 2018, 2019
«Манчестер Сіті»: 2018-19
«Баварія»: 2020, 2021, 2022
«Баварія»: 2020
«Баварія»: 2020
«Баварія»: 2020-21, 2021-22, 2022-23

Примітки ред.

  1. а б schalke04.de: Leroy Sané [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] Spielerprofil.
  2. а б https://fcbayern.com/en/teams/professionals/leroy-sane
  3. Leroy Sane erhält Profivertrag ab der Saison 2015/2016. Архів оригіналу за 23 серпня 2017. Процитовано 15 грудня 2015.
  4. Другу поразку у другому колі: 1:3. Архів оригіналу за 23 серпня 2017. Процитовано 15 грудня 2015.
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 9 лютого 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. football24.ua. Матч Манчестер Сіті - Ліверпуль - 5:0 : онлайн, анонс, статистика, склади - Англія 2017/18. Футбол 24. Архів оригіналу за 10 лютого 2019. Процитовано 1 січня 2021.
  7. football24.ua. Матч Челсі - Манчестер Сіті - 0:1 : онлайн, анонс, статистика, склади - Англія 2017/18. Футбол 24. Архів оригіналу за 10 лютого 2019. Процитовано 1 січня 2021.
  8. football24.ua. Сане став найшвидшим гравцем АПЛ за всю історію. Футбол 24. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 1 січня 2021.
  9. Leroy Sane’s pinpoint finish ends Liverpool’s unbeaten run to reignite title race. The Independent (англ.). 3 січня 2019. Архів оригіналу за 9 жовтня 2020. Процитовано 1 січня 2021.
  10. Brennan, Stuart (9 квітня 2020). Man City star Leroy Sane gives injury update. Manchester Evening News (англ.). Архів оригіналу за 6 жовтня 2020. Процитовано 1 січня 2021.
  11. Leroy Sane to leave Manchester City, says Pep Guardiola. Sky Sports (англ.). Архів оригіналу за 6 жовтня 2020. Процитовано 1 січня 2021.
  12. football24.ua. Сане провів перше тренування в Баварії. Футбол 24. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 1 серпня 2020.
  13. FC Bayern - Schalke 04 8:0: Ein Rabona, zwei Blitzstarts und acht Tore. kicker (de-DE) . Архів оригіналу за 6 жовтня 2020. Процитовано 1 січня 2021.
  14. DFB-Team mit neuen DFB-Heimtrikots gegen EM-Gastgeber. Архів оригіналу за 15 листопада 2015. Процитовано 15 грудня 2015.
  15. International friendly: Germany 3 Russia 0 | Goal.com. www.goal.com. Архів оригіналу за 18 листопада 2018. Процитовано 1 січня 2021.
  16. Zocher, Thomas (25 березня 2014). Schalke reward academy star Leroy Sane with two-year deal. SkySports.com. Архів оригіналу за 27 квітня 2014. Процитовано 26 квітня 2014.
  17. Fabian Kunze (11 листопада 2015). Senkrechtstarter Leroy Sané: Eine Chance in der deutschen Nationalmannschaft. EUROSPORT (нім.). Архів оригіналу за 6 жовтня 2020. Процитовано 14 листопада 2015.

Посилання ред.