Лепковський Євген Аркадійович

Євге́н Арка́дійович Лепко́вський (1866(1866) — 14 квітня 1939, Москва) — російський актор, режисер, педагог. 1903–1905 років працював у Київському театрі «Соловцов» (актор, головний режисер).[1] Викладав акторську майстерність в Київській музично-драматичній школі Миколи Лисенка (1906–1907). Очолював власну театральну школу-студію в Києві. Народний артист РРФСР (1934).

Лепковський Євген Аркадійович
Народився 1866(1866)
Російська імперія
Помер 14 квітня 1939(1939-04-14)
Москва
Поховання Новодівичий цвинтар
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність актор, режисер, педагог
У шлюбі з Олександра Миколаївна Лепковська (1866—1939), актриса
Нагороди Народний артист РРФСРНародний артист РРФСР (1934)

Життєпис ред.

Сценічна діяльність Є. Лепковського розпочалася в 1884 році у Вологді, куди його прийняли на амплуа «молодих людей». До 1901 року грав у провінційних театрах Росії: Омську, Самарі, Саратові, Астрахані. Також працював у Харкові в трупі О. Дюкової. 1901–1902 років лише один сезон працював у Московському художньому театрі, після чого їде на «виключне становище» до Києва, куди його запросив Микола Соловцов.

З 1902 до 1905 року успішно служив у Київському театрі «Соловцов». «Киевская газета» характеризувала його як людину тонкого інтелекту, як артиста-психолога. Серед зіграних ним ролей визначалися Лопахін («Вишневий сад»), маркіз Поза («Дон-Карлос»), Рогожин («Ідіот»), Протасов («Діти сонця») і шиллерівський Вільгельм Телль. В усіх образах, що створив Лепковський, він показав велике вміння чітко окреслювати зовнішній рисунок, виражати типові риси людей різних характерів, епох і класів.[2]

Педагогічна діяльність Є. Лепковського розпочалася у 1906 році.

У себе вдома він відкрив Драматичну школу-студію. Школа ця мала характер короткочасних курсів — термін навчання тривав усього півроку. Саме тут починали своє навчання О. Таїров, О. Крамов, І. Берсеньєв. Але основна педагогічна робота Є. Лепковського проходила в Музично-драматичній школі М. Лисенка, де він разом із М. Старицькою вів курс російської драми.[3]

Згодом почав виступати в антрепризі В. І. Нікуліна в Одесі, в театрах Казані і Саратова.

Потім з 1909 по 1918 рік він безперервно працює у Московському Малому театрі. «Тут він був не тільки типовим актором Малого театру, але й своєрідним, цікавим режисером», який вмів відчути необхідний стиль роботи з акторами цього колективу.[3]

На початку 1920-х років жив в Абхазії. З 1924 року працював в театрі Московської облпрофради. Знімався в кіно.

Помер в Москві 14 квітня 1939. Похований на Новодівочому кладовищі, де також похована його дружина — актриса Олександра Миколаївна Лепковська (1866—1939).[4]

Ролі в Театрі «Соловцов» ред.

  • Лопахін («Вишневий сад»)
  • Маркіз Поза («Дон-Карлос»)
  • Рогожин («Ідіот»)
  • Протасов («Діти сонця»)
  • Вільгельм Телль («Вільгельм Телль» Шиллера)

Учні ред.

Фільми ред.

  • 1924 — «Червоний тил» — Манн / Крафт (тюремний лікар)
  • 1924 — «З іскри полум'я» — князь Салтиков
  • 1926 — «Беня Крик» — банкір Рувім Тартаковський
  • 1927 — «Рейс містера Ллойда» — містер Ллойд

Примітки ред.

  1. Знаменитые универсанты / Нинэль Яковлевна Олесич. — Издательство Санкт-Петербургского Университета, 2005. — С.344
  2. Київський театр Соловцов: нарис / М. П. Городицький. — К.: Держ. вид-во образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР, 1961. — С. 66
  3. а б Культура і сучасність: Альманах. — К.: Міленіум, 2008. — № 2. — С. 103-104 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 вересня 2016. Процитовано 7 березня 2016.
  4. Лепковский Евгений Аркадьевич (1866—1939) [Архівовано 27 лютого 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  5. Биография Владимира Зельдина. Архів оригіналу за 26 липня 2015. Процитовано 7 березня 2016.

Посилання ред.