Вікіпедія

Леопольд Марат

футболіст

Леопольд «Лео» Марат (нім. Leopold Marat) — австрійський футболіст, що грав на позиції лівого нападника, а пізніше захисника. Виступав, зокрема, у складі клубів «Ферст Вієнна», «Серветт», «Ваккер», а також національну збірну Австрії.

Ф
Леопольд Марат
Леопольд Марат
Леопольд Марат
«Серветт» — чемпіон Швейцарії 1934
Марат — праворуч у нижньому ряду
Особисті дані
Народження невідомо
Смерть невідомо
Позиція лівий нападник, захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1927–1932 Австрія «Ферст Вієнна» 44 (14)
1932–1934 Швейцарія «Серветт»  ? (?)
1934–1936 Австрія «Ваккер» 29 (0)
1936–1937 Мальта «Флоріана»  ? (?)
1937–1938 Швейцарія «Серветт»  ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1931 Австрія Збірна Відня 2 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

У складі «Вієнни» володар Кубка Мітропи 1931, чемпіон Австрії. Дворазовий чемпіон Швейцарії у складі «Серветта».

Клубна кар'єра ред.

У складі «Ферст Вієнни» виступав з 1927 по 1932 рік. У 1929 році «Вієнна» стала лише сьомою у чемпіонаті, але вперше у своїй історії здобула кубок Австрії. Марат зіграв лише у півфінальному матчі проти «Вінер Шпорт-Клуба» (3:1), відзначившись забитим голом[1]. Завдяки перемозі у кубку, клуб дебютував у кубку Мітропи влітку 1929 року. В чвертьфіналі «Вієнна» перемогла чемпіона Угорщини «Хунгарію» (4:1 і 1:0), але у півфіналі без участі Марата поступилась чемпіону Чехословаччини «Славії» — 3:2, 2:4[2].

У сезоні 1930/1931 «Вієнна» вперше у своїй історії завоювала титул чемпіона Австрії. Клуб на два очка випередив «Адміру» і на три «Рапід»[3]. Загалом на рахунку Марата у тому сезоні участь в 17 матчах чемпіонату, у яких він забив 4 голи. Основу «Ферст Вієнни» складали: воротар Карл Горешовський, захисники Карл Райнер і Йозеф Блум, півзахисники Леопольд Гофманн, Віллібальд Шмаус, Отто Каллер і Леонард Маху, нападники Антон Брозенбауер, Йозеф Адельбрехт, Фрідріх Гшвайдль, Густав Тегель, Леопольд Марат і Франц Ердль[4].

Переможно виступила команда і у кубку Мітропи 1931 року. Клуб завершив змагання зі стовідсотковим показником у вигляді шести перемог у шести матчах. В чвертьфіналі «Вієнна» перемогла угорський «Бочкаї» (3:0 і 4:0). У півфінальних матчах клуб двічі переміг італійську «Рому» 3:2 і 3:1, а Марат в обох матчах відзначався забитими голами - одним у першому і двічі у другому[5]. Незважа.чи на такий вдалий виступ у півфіналі, у фінальних матчах Леоальд не грав. Його «Ферст Вієнна» двічі перемогла ВАК (3:2, 2:1).

 
Чемпіонська команда «Серветта» 1933 року. Зліва направо. Верхній ряд: Кезер, Луашо, Пасселло, Л'От, Кільгольц, Рюгг, Лерчер; середній ряд: Гіншар, Освальд, Геррен (президент), Келлермюллер (тренер), Амадо, Такс; нижній ряд: Марат, Сешеай, Раппан (граючий тренер).

Зігравши проти «Ваккера» у першому турі чемпіонату Австрії 1932/33[6], у якому «Вієнна» стане чемпіоном, Марат залишив команду і перейшов у швейцарський «Серветт». Перший час грав у команді на звичній позиції лівого крайнього, наприклад, у січневому матчі чемпіонату проти «Базеля» відіграв у атаці і відзначився голом[7]. Але під кінець сезону був переведений у захист. Грав у парі з ще одним австрійцем, граючим тренером «Серветта» Карлом Раппаном, що у майбутньому багато років успішно тренуватиме збірну Швейцарії. У 1933 році команда стала чемпіоном країни. У фінальному турнірі для чотирьох команд «Серветт» і «Грассгоппер» набрали однакову кількість очок, тому був призначений додатковий матч. З Маратом у складі футболісти з Женеви перемогли з рахунком 3:2 завдяки двом голам Лауро Амадо і голу Ігнаца Такса[8], ще одного австрійця, з яким Леопольд недовго грав у «Вієнні». Наступного сезону у швейцарському футболі відмінили поділ на групи, була створена єдина професіональна ліга за участі 16-ти команд. «Серветт» вдруге поспіль став чемпіоном, випередивши «Грассгоппер» на три очка[9]. Ці ж команди зійшлись у фіналі кубка країни, що відбувся у квітні. «Грассгоппер» здобув перемогу з рахунком 2:0, а другий гол у матчі забив Марат у власні ворота на 55-й хвилині[10].

У 1934 році Марат повернувся у клуб Австрію, приєднавшись до клубу «Ваккер». За підсумками чемпіонату 1935 року команда стала четвертою, а через рік — п'ятою. Леопольд грав у захисті, хоча періодично виходив і на позиції крайнього нападника. Залишив команду після третього туру сезону 1936/37.

4 жовтня 1936 року Марат прибув на Мальту, щоб приєднатися до клубу «Флоріана». У 1936—1938 роках місцевий футбол поповнився багатьма досить відомими легіонерами, більшість з яких переїхали на острів, боячись переслідування нацистів[11]. У мальтійському футболі діяло правило, згідно з яким легіонер, що прибув у країну, мав прожити у ній хоча б 30 днів, щоб мати право виступати в офіційних турнірах. Перший тур чемпіонату Мальти був запланований на 1 листопада, тому зірковий новачок не міг у ньому зіграти. Але представникам «Флоріани» вдалося знайти привід, щоб перенести на тиждень гру проти головного конкурента «Сліми Вондерерс». У підсумку Марат зміг зіграти у тому матчі, що завершився нічиєю з рахунком 1:1[12]. Перед товариським матчем проти угорської «Хунгарії» Марат став граючим тренером команди, змінивши англійця Джорджа Бонда[13]. «Флоріана» провела хороший матч проти сильної угорської команди, а одним з кращих був Марат. Але саме Леопольд допустив прикру помилку, після якої нападник «Хунгарії» Ласло Чех забив єдиний гол у матчі[13]. Ще одним зірковим легіонером тієї «Флоріани» був чехословацький півзахисник Рудольф Крчіл, срібний призер чемпіонату світу 1934 року. Клуб Марата і Крчіла у підсумку став чемпіоном Мальти сезону 1936/37[14]. Також команда стала переможцем престижного у ті часи на Мальті Кубка Кассара, участь в якому брали дві найсильніші команди країни і два клуби, складені з англійських військових на Мальті[15]. У 1937 році «Флоріана» перемогла в півфіналі команду Стрілецької бригади — 1:1 (Марат забив у свої ворота) і 2:0 в переграванні. У фіналі клуб Леопольда розгромив з рахунком 7:0 «Гіберніанс», а героєм матчу став мальтійський нападник Ченсу Фріггіері[16].

У сезоні 1937/38 Марат повернувся до «Серветта», де граючим тренером був Андре Абегглен. Вдруге у своїй кар'єрі зіграв у фіналі Кубка Швейцарії. Як і чотирма роками раніше, у фіналі «Серветт» грав проти «Грассгоппера», тренером якого був колишній напарник Леопольда по лінії захисту клуба Карл Раппан. Команди розіграли результативну нічию 2:2, а у переграванні перемогу святкував «Грассгоппер» з рахунком 5:1[17].

Виступи за збірну ред.

В 1931 році виступав у складі збірної Відня. Австрійська команда перемогла у гостях збірну Праги з рахунком 5:2, а Марат відзначився забитим голом на 19-й хвилині матчу[18]. Також був учасником матчу проти німецької команди «Нюрнберг», підсиленої одним гравцем «Фюрта»[19].

Статистика виступів ред.

Статистика виступів у кубку Мітропи ред.

№ Розіграш Стадія Дата та місце
проведення 		Команда 1 Рахунок Команда 2 Голи та
інші дії
1 1929 1/4 23.06.1929, Будапешт   Хунгарія (Будапешт) 1:4   Ферст Вієнна
2 1929 1/4 07.07.1929, Відень   Ферст Вієнна 1:0   Хунгарія (Будапешт)
3 1931 1/4 27.06.1931, Відень   Ферст Вієнна 3:0   Бочкаї (Дебрецен)
4 1931 1/4 5.07.1931, Будапешт   Бочкаї (Дебрецен) 0:4   Ферст Вієнна
5 1931 1/2 20.09.1931, Рим   Рома (Рим) 2:3   Ферст Вієнна   34'
6 1931 1/2 24.09.1931, Відень   Ферст Вієнна 3:1   Рома (Рим)   9'   29'
Всього у кубку Мітропи 6 3

Статистика виступів за збірну Відня ред.

Міжнародні матчі за збірну Відня та інші неофіційні збірні
№ Дата Місце проведення Команда 1 Рахунок Команда 2 Голи
1 11.04.1931 Прага Прага (Чехословаччина) 2:5[20] Відень (Австрія)  
2 01.05.1931 Відень Вибір Відня 4:1[21] «Нюрнберг»/«Фюрт» (Німеччина)

Титули і досягнення ред.

«Вієнна» (Відень): 1931
«Вієнна» (Відень): 1931, 1933[22]
«Вієнна» (Відень): 1932
«Вієнна» (Відень): 1929
«Вієнна» (Відень): 1930
Серветт (Женева): 1933, 1934
Серветт (Женева): 1934, 1938
«Флоріана»: 1937
«Флоріана»: 1937

Примітки ред.

  1. ↑ Всі матчі кубка Австрії 1928/29. Архів оригіналу за 30 грудня 2019. Процитовано 5 січня 2020.
  2. ↑ Кубок Мітропи 1929 на rsssf.com. Архів оригіналу за 25 грудня 2019. Процитовано 5 січня 2020.
  3. ↑ Чемпіонат Австрії 1930/31. Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 5 січня 2020.
  4. ↑ Склад «Вієнни» у сезоні 1930/31. Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 5 січня 2020.
  5. ↑ Кубок Мітропи 1931 на iffhs.de
  6. ↑ протокол матчу «Вієнна» — «Ваккер» — 3:1. Архів оригіналу за 11 вересня 2019. Процитовано 18 серпня 2019.
  7. ↑ Протокол матчу «Серветт» — «Базель» — 3:0
  8. ↑ «Серветт» у 1928—1933 роках
  9. ↑ Чемпіонат Швейцарії 1934 на rsssf.com. Архів оригіналу за 19 липня 2020. Процитовано 18 серпня 2019.
  10. ↑ Півфінали і фінал кубка Швейцарії 1934. Архів оригіналу за 25 лютого 2007. Процитовано 18 серпня 2019.
  11. ↑ A flood of high-profile foreign players [Архівовано 19 серпня 2019 у Wayback Machine.], timesofmalta.com
  12. ↑ MATCH DETAILS [Архівовано 9 жовтня 2019 у Wayback Machine.], Source: The Times of Malta, 9th November 1936
  13. ↑ а б Malta and International Football Collection, Source: The Malta Chronicle and Imperial Services Gazette, 26th December 1936
  14. ↑ Таблиці чемпіонату Мальти [Архівовано 6 травня 2017 у Wayback Machine.] на rsssf.com
  15. ↑ Malta - List of Cassar Cup Finals
  16. ↑ Floriana hand Hibs a drubbing [Архівовано 19 серпня 2019 у Wayback Machine.], timesofmalta.com
  17. ↑ Півфінальні і фінальні матчі кубка Швейцарії 1938. Архів оригіналу за 25 лютого 2007. Процитовано 18 серпня 2019.
  18. ↑ Протокол матчу Прага — Відень — 2:5. Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 18 серпня 2019.
  19. ↑ Протокол матчу. Архів оригіналу за 16 листопада 2019. Процитовано 5 січня 2020.
  20. ↑ 2:5 [Архівовано 31 березня 2019 у Wayback Machine.]
  21. ↑ 4:1 [Архівовано 16 листопада 2019 у Wayback Machine.]
  22. ↑ Зіграв тільки у першому турі і залишив команду

Посилання ред.

  • Профіль (анг.) . Процитовано 19 серпня 2019.


  Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Леопольд_Марат&oldid=41428317