Леонтович Олександр Васильович
| Леонтович Олександр Васильович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
20 жовтня (1 листопада) 1869 Київ |
| Помер |
15 грудня 1943 (74 роки) Москва |
| Поховання | Новодівичий цвинтар |
| Країна |
 Російська імперія →  СРСР |
| Діяльність | фізіолог, гістолог |
| Alma mater | Київський університет |
| Заклад |
Київський політехнічний інститут імператора Олександра IId Петровська сільськогосподарська академія |
| Посада | професор |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор медичних наук |
| Членство | НАН України |
| У шлюбі з | Q123273157? |
| Діти |
Леонтович Михайло Олександрович Evgeniya Aleksandrovna Leontovich-Andronovad |
| Нагороди |
 |
Олекса́ндр Васи́льович Леонто́вич (нар.20 жовтня (1 листопада) 1869 — пом. 15 грудня 1943, Москва) — український радянський фізіолог і гістолог, заслужений діяч науки Української РСР (1939).
Біографія ред.
Народився в Києві.
Закінчив медичний факультет Київського університету 1893 року. У 1900 році захистив докторську дисертацію на тему «Інервація шкіри людини».
З 1913 року — професор Московської сільськогосподарської академії (згодом Московська сільськогосподарська академія ім. Тимірязева). Працював у Київському університеті, Київському політехнічному інституті, Інституті клінічної фізіології АН України.
Академік АН УРСР, обраний 29 червня 1929 року.
З 1936 року — завідувач відділом нормальної фізіології інституту клінічної фізіології АН УРСР.
Наукова діяльність ред.
Основні наукові роботи стосуються фізіології та гістології периферійної нервової системи. Першим запропонував метод забарвлення та фіксації нервових структур метиленовим синім, досліджував явища регенерації та дегенерації струкрурних елементів нервової тканини, котрі відбуваються протягом життя організму. Відкрив подвійну інервацію шкіри цереброспінальними та симпатичними нервовими волокнами, опрацював теорію про функцію нейрона як передатчика струму шляхом індукції з одного нейрона на інший.
З допомогою забарвлення метиленовим синім відкрив і описав «сплетення Леонтовича» (автономне периферичне нервове сплетіння), а також найтоншу структуру нервових закінчень.
Один з авторів підручника для ВНЗ «Варіаційна статистика» (1935). Випустив працю «Нейрон як апарат змінного струму (на основі досліджень електрофізіології перицелюлярів)»; «Анатомія і фізіологія сільськогосподарських тварин».
Нагороди ред.
У 1939 році присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки Української РСР».
Родина ред.
О. В. Леонтович — батько радянського фізика-ядерника Леонтовича Михайла Олександровича.
Джерела ред.
- Сайт НАН України
- Українці у світі [Архівовано 28 травня 2015 у Wayback Machine.]
- Особистості (рос.) [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Київський календар (рос.) [Архівовано 19 березня 2022 у Wayback Machine.]