Леонардо Б'яджіні

аргентинський футболіст

Леонардо Б'яджіні (ісп. Leonardo Biagini, нар. 13 квітня 1977, Арройо-Секо) — аргентинський футболіст, що грав на позиції нападника.

Ф
Леонардо Б'яджіні
Особисті дані
Народження 13 квітня 1977(1977-04-13) (47 років)
  Арройо-Секо, Аргентина
Зріст 182 см
Громадянство  Аргентина
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1993–1995 Аргентина «Ньюеллс Олд Бойз» 33 (5)
1995–1997 Іспанія «Атлетіко» 50 (5)
1997–1998 Іспанія «Мерида» 27 (1)
1998–2003 Іспанія «Мальорка» 68 (13)
2002   Англія «Портсмут» 8 (2)
2003–2004 Іспанія «Райо Вальєкано» 28 (6)
2004–2006 Іспанія «Спортінг» (Хіхон) 46 (13)
2006–2007 Іспанія «Альбасете» 25 (6)
2007–2008 Аргентина «Арсенал» (Саранді) 13 (3)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1995 Аргентина Аргентина U-20  ? (?)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

У 18 років Б'яджіні переїхав в Іспанію, де провів більшу частину своєї кар'єри — там він змінив 6 іспанських клубів. За них, в цілому, відіграв 244 матчі і забив 43 голи та ставав чемпіоном Іспанії, дворазовим володарем Кубка Іспанії та переможцем Суперкубка Іспанії. У складі молодіжної збірної Аргентини став чемпіоном світу та Південної Америки у 1995 році.

Клубна кар'єра ред.

У дорослому футболі дебютував 1993 року виступами за «Ньюеллс Олд Бойз», в якому провів два сезони, взявши участь у 33 матчах чемпіонату.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Атлетіко», до складу якого приєднався 1995 року. Відіграв за мадридський клуб наступні два сезони своєї ігрової кар'єри і допоміг команді 1996 року виграти «золотий дубль», завоювавши Ла Лігу та Кубок Іспані.

У 1997 році аргентинець перейшов у «Мериду», проте там провів всього сезон, за результатами якого покинула Прімеру, після чого аргентинець перейшов у «Мальорка», за яку провів 68 матчів в п'яти сезонах чемпіонату. У 1998 році він виграв з клубом Суперкубок Іспанії, наступного року став з командою фіналістом Кубка володарів кубків, а 2003 року здобув національний кубок, другий у своїй кар'єрі. Між цими здобутками у першій половині 2002 року Леонардо грав на правах оренди за англійський «Портсмут» у другому за рівнем дивізіоні країни[1].

З 2003 року виступав у другому іспанському дивізіоні за клуби «Райо Вальєкано», «Спортінг» (Хіхон) та «Альбасете», а завершив професійну ігрову кар'єру на батьківщині у клубі «Арсенал» (Саранді), за який виступав протягом 2007—2008 років і вигравши Південноамериканський кубок у 2007 році.

Виступи за збірну ред.

1995 року у складі молодіжної збірної Аргентини поїхав на молодіжний чемпіонат Південної Америки в Болівії, де з 4 голами став найкращим бомбардиром турніру і допоміг свої команді здобути срібні нагороди. Цей результат дозволив команді разом з Б'яджіні поїхати і на молодіжний чемпіонат світу 1995 року в Катарі, де нападник забив перші вирішальні голи у півфінальному матчі проти Іспанії (3:0) та фіналі проти Бразилії (2:0) і став з командою чемпіоном світу.

Титули і досягнення ред.

«Атлетіко Мадрид»: 1995–96
«Атлетіко Мадрид»: 1995–96
«Мальорка»: 2002–2003
«Мальорка»: 1998
«Арсенал» (Саранді): 2007

Примітки ред.

  1. Pompey's Biagini hope [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]; BBC Sport, 13 February 2002

Посилання ред.