Лемурія (континент)
Лему́рія або Му — міфічний затонулий континент в Індійському океані. Назва пов'язана з приматами лемурами, які живуть на острові Мадагаскар, що в низці наукових гіпотез та езотеричних і паранаукових вчень вважається залишком континенту.
Виникнення уявлень про Лемурію ред.
Гіпотезу про існування Лемурії вперше висунув в 1864 році британський зоолог Філіп Латлі Склейтер з огляду на те, що більшість тварин Мадагаскару, зокрема лемури, є ендеміками. При цьому зоолог зауважив подібності між тваринним світом Мадагаскару та Індії та припустив, що між ними існував зниклий контенент[1]. Також думки щодо існування в минулому суші між Африкою та Індією впродовж 1840-80-х років висловлювали французький геолог Етьєн Джеффрі Сен-Ілер, британські геологи Сірз Вуд, Альфред Воллес[2].
У 1868 році німецький натураліст і філософ Ернст Геккель опублікував гіпотезу щодо зниклого континенту в Індійському океані, котрий був місцем виникнення людини і з нього предки сучасних людей мігрували до Африки та Азії[3].
Лемурія в езотериці та паранауці ред.
Олена Блаватська в «Таємній доктрині» запропонувала свою версію походження Лемурії. Вона припустила, що цей континент існував 34 млн років тому, а жителі Лемурії були третьою «кореневою» расою людства. Ця раса являла собою мавпоподібних несвідомих істот, які безвідповідально спарювалися з тваринами, що призвело до виникнення людиноподібних мавп. Блаватська вказувала, що Лемурія (Му), задовго до Атлантиди затонула внаслідок геологічних процесів. Австралія, Нова Зеландія, Цейлон, Мадагаскар та Атлантида були залишками Лемурії[4].
Філософ-містик Рудольф Штайнер вважав Лемурію зниклим континентом, який існував на місці Індійського океану. Він описував лемурійців як початково безстатевих істот, які близько 16,5 млн років тому перейшли до статевого розмноження й практикували жорсткий відбір до свого суспільства. На думку Штайнера, деякі лемурійці деградували і їхніми нащадками є сучасні мавпи[5].
Теософ, послідовник Блаватської Вільям Скотт-Еліот вважав Лемурію зниклим материком, який простягався через усю Землю, а найбільша його частина займала сучасний Індійський океан. Він стверджував, що Лемурію населяла «коренева» раса людства, котра перебувала на третьому з семи етапів еволюційного розвитку, де матерія була менш груба. Расі був притаманний високий зріст, жовтувата безволоса шкіра і третє око на потилиці, що в сучасних людей перетворилося на гіпофіз. Лемурія затонула внаслідок вулканічної активності, але частина лемурійців переселилася з неї на інші континенти, зокрема на Атлантиду[6].
Сучасні уявлення ред.
За сучасними уявленнями єдиний континент, який об'єднував Австралію, Африку, Антарктиду, Південну Америку, півострів Індостан і острів Мадагаскар, справді існував в кінці палеозою і отримав назву Гондвана. Її зникнення, точніше, розколювання, пояснюють континентальним дрейфом. Починаючи з мезозою величезний континент став розпадатися на окремі частини, деякі з яких знаходилися в нинішньому Індійському океані.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Sclater, Phillip L., 1864, 'The Mammals of Madagascar.' Plate opp. P. 213. :: The Grandeur of Life. lhldigital.lindahall.org. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 7 лютого 2019.
- ↑ Bressan, David. In search of Lemuria. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 7 лютого 2019.
- ↑ Haeckel, Ernst Heinrich Philipp August (1889). Natürliche schöpfungsgeschichte : Gemeinverständliche wissenschaftliche vorträge über die entwickelungslehre im allgemeinen und diejenige von Darwin, Goethe und Lamarck im besonderen. Berlin : George Reimer.
- ↑ The Secret Doctrine by H. P. Blavatsky. www.theosociety.org. Архів оригіналу за 19 березня 2018. Процитовано 7 лютого 2019.
- ↑ Штайнер, Рудольф (1992). Из летописи мира (російською) . Калуга: Духовное познание. с. 176. ISBN 5-88000-011-7.
- ↑ Scott-Elliot, W. (1904). The Lost Lemuria. London: The Theosophical Publishing House.