Лембіт Ульфсак

Лембіт Ульфсак (ест. Lembit Ulfsak; 4 липня 1947(19470704), сел. Коеру, Ярвамаа, Естонська РСР, СРСР — 22 березня 2017, Таллінн, Естонія) — радянський та естонський актор і режисер театру і кіно. Народний артист Естонської РСР (1986). Кавалер державної нагороди Естонської Республіки — ордена Білої зірки четвертого ступеня (2006) і третього ступеня (2017). Лауреат Національної премії Естонії у галузі культури (2017).

Лембіт Ульфсак
ест. Lembit Ulfsak
Лембіт Ульфсак (січень 2014)
Лембіт Ульфсак (січень 2014)
Ім'я при народженні	Lembit Ulfsak
Народився	4 липня 1947(1947-07-04) сел. Коеру, Ярвамаа, Естонська РСР, СРСР
Помер	22 березня 2017(2017-03-22) (69 років) Таллінн, Естонія злоякісна пухлина
Поховання	Метсакальмісту
Громадянство	СРСР  Естонія
Діяльність	актор, кінорежисер
Alma mater	Естонська академія музики й театру (1970)
Роки діяльності	1969 — 2017
Діти	Juhan Ulfsakd, Maria Ulfsak-Šeripovad і Johanna Ulfsakd
Батьки	Johan Ulfsakd
IMDb	ID 0880407
Нагороди та премії
Лембіт Ульфсак у Вікісховищі

Життєпис

Народився 4 липня 1947 р. Закінчив факультет сценічного мистецтва Талліннської консерваторії (1970).

Працював у Театрі ім. В. Кінгісеппа (нині Естонський драматичний театр).

У кіно дебютував 1969, працюючи в Україні над стрічкою «Повість про чекіста» (Одеська кіностудія).

Величезну популярність в СРСР молодому актору принесла головна роль у картині режисерів Алова і Наумова «Легенда про Тіля» (1976, картина отримала ряд кінопремій). Успіх, також, принесли ролі в картинах «Дон Жуан в Талліні» (1971), «Мері Поппінс, до побачення» (1983), «У пошуках капітана Гранта» (1985), «Спокуса Б.» (1990, за Стругацькими) та ін.

Зіграв близько сотні ролей у телефільмах і великому кіно. Знявся у низці фільмів українських кіностудій.

Помер 22 березня 2017 року.

Сім'я

Був одружений з менеджеркою страхової компанії, у шлюбі з якою народилися дві дочки — журналістка Марія Ульфсак-Шеріпова (ест. Maria Ulfsak-Šeripova,1981 р.н.) і Йоханна, випускниця Естонської академії мистецтв. Від першого шлюбу у Лембіта Ульфсак син — актор і режисер талліннського Театру фон Краля Юхан Ульфсак (ест. Juhan Ulfsak,1973 р.н.).

Фільмографія

Актор

(вибірково)

• «Повість про чекіста» (1969, Одеська кіностудія; Володя Мюллер)
• «Tuulevaikus» (1970)
• «Дон Жуан в Талліні»/«Don Juan Tallinnas» (1971)
• «Легенда про Тіля» (1976, Тиль Уленшпигель)
• «Моя дружина — бабуся» (1976, зять)
• «Смерть під вітрилом» (1976, Вільям Гарнет)
• «Миммі і абетка» (1977, лис Рейн)
• «Маршал революції» (1978, т/ф, Одеська кіностудія; Уборевич)
• «Інспектор Гулл» (1979, Ерік Берлінг)
• «Від Бугу до Вісли» (1980, к/ст. ім. О. Довженка; Підкова)
• «Бумеранг» (1980, Нік Адамс)
• «Які наші роки!» (1980, к/ст «Узбекфільм»; Назар);
• «Загибель 31 відділу» (1980)
• «Ярослав Мудрий» (1981, Мосфільм — к/ст. ім. О. Довженка; Еймунд)
• «Я — Хортиця» (1981, Одеська кіностудія; цивільний есесівець)
• «Суворе море» (1981, Талліннфільм; Тоомас Андла)
• «Нехай він виступить…» (1981, Укртелефільм; Говард Нокс)
• «Двійники»/«Teisikud» (1982, муз. телефільм за участю популярного співака Яака Йоали)
• «Шлягер цього літа» (1982)
• «Таємниця „Чорних дроздів“» (1983, Джеральд Райт)
• «Мері Поппінс, до побачення» (1983, Роберт Робертсон, «містер Ей»)
• «Милий, любий, коханий, єдиний...» (1984, Герман, коханий Анни)
• «ТАРС уповноважений заявити...» (1984, Ульрих)
• «Академія пана Ляпки» (1984, Ганс Крістіан Андерсен)
• «У пошуках капітана Гранта» (1985, т/ф, 7с, Одеська кіностудія; Жак Паганель)
• «Контракт століття» (1985, Поль)
• «Софія Ковалевська» (1985, Леффлер)
• «Біле прокляття» (1987, Максим Уваров)
• «Пітер Пен» (1987, мистер Дарлинг)
• «Збіг обставин» (1987, Микола Янсонс)
• «Поки є час» (1987, к/ст. ім. О. Довженка; Адамек)
• «Я не приїжджий, я тут живу» (1988, Крамвольт)
• «Ворог респектабельного товариства» (1988, Томас Стокман, доктор)
• «Поворот сюжету» (1988, Вент)
• «Спокуса Б.» (1990, за Стругацькими; Фелікс Олександрович Снєгірьов, письменник)
• «Регіна» (1990, Тійт)
• «Жага пристрасті» (1991)
• 1991 — «Рік гарної дитини» — батько Розалінди
• «Сива легенда» (1991, Роман Ракутович)
• «Любов. Смертельна гра...» (1991, Одеська кіновідеостудія нового типу; Ігор)
• «Сльоза Князя Темряви» (1992, комісар поліції Ильмар Винт)
• «Ціна голови» (1992, к/ст. ім. О. Довженка; Жозеф Ертен)
• «Свічки в темряві»/«Candles in the Dark» (1993, США; пан Омельченко)
• «Д. Д. Д. Досьє детектива Дубровського» (1999, т/с)
• «Доглядачі пороку» (2001, 8 с., Росія—Україна; Вільсон)
• «Кобра» (2001, т/с, Гуннар Раудсепп)
• «Кобра. Антитерор» (2003, т/с, Гуннар Раудсепп)
• «Бурштинові крила» (2003, Роберт)
• «Убивча сила-6» (2005, т/с, Мартін)
• «Далеко від Сансет бульвару» (2005, оператор Берг)
• «Відьма» (2006, шериф (батько Меріл))
• «Владика Андрей» (2008, к/ст. ім. О. Довженка та ін.; Франц-Йосиф)
• «Ісаєв» (2009, т/с, Артур Іванович Неуманн)
• «Червона ртуть» (2010, Тібла)
• «Самотній острів» (2012)
• «Друге повстання Спартака» (2012, т/с, Арістід Тамм)
• «Мандарини» (2013, Іво)
• «Кінець прекрасної епохи» (2015)
• «Блакитна сукня» (2016)
• «Вічний шлях» (2017) та ін.

Режисер-постановник

• «Радості середнього віку» / «Keskea rõõmud» (1986)
• «Таємне ягня» / «Lammas all paremas nurgas» (1992, авт. сценар.)

Література

• Кіно: Енциклопедичний словник. М., 1987. — С.437.

Посилання

• Фільмографія на kino-teatr.ru [Архівовано 6 липня 2015 у Wayback Machine.](рос.)