Лембіт Реммельґас
Лембіт Реммельґас (*4 лютого 1921, Ямбург — 25 липня 1992, Таллінн) — естонський перекладач, літературний критик і сценарист.
| Лембіт Реммельґас | |
|---|---|
| ест. Lembit Remmelgas | |
| Народився |
4 лютого 1921 Кінгісепп, Санкт-Петербурзька губернія, Російська СФРР |
| Помер |
25 липня 1992 (71 рік) Таллінн, Естонія |
| Поховання | Метсакальмісту |
| Країна |
 СРСР Естонія |
| Діяльність | письменник, літературний критик, перекладач, сценарист |
| Знання мов | естонська, російська і чеська |
| Членство | СП СРСР |
| Партія | КПРС |
| Нагороди | |
Життєпис ред.
Дитинство і юність Реммельґас провів у Нарві, де в 1938 році закінчив середню школу. Одразу після цього почав журналістську роботу. Після радянізації Естонії в червні 1940 року він був секретарем редакції газети Narva Tööline («Робітнича Нарва»). Другу світову війну провів у Радянському Союзі, тимчасово працюючи редактором газети в блокадному Ленінграді.[1] Після війни знову працював у різних газетах радянської Естонії. У 1949—53 — секретар ЦК Естонського комсомолу. У цей період він також закінчив заочне навчання у Вищій партійній школі в Москві, яку закінчив у 1955 році.
З 1943 року Реммельґас був членом КПРС, з 1952 року — членом Спілки письменників Естонії, в якій тимчасово обіймав різні посади, з 1981 по 1983 рік був її заступником.[2]
Робота ред.
У свої ранні дні Реммельґас був пристрасним прихильником комуністичної ідеології і продовжував це робити в 1957 році, після XX з'їзду КПРС (1956 р.), на якому було проголошено десталінізацію, оскільки на партійних зборах Спілки письменників виступив із такою заявою: «Зрозуміло, що не можна добре писати і займатися актуальними питаннями життя без комуністичного світогляду»[3]. Пізніше, однак, засвідчено, що він мав більш гнучку, менш жорстку та ідеологізовану позицію.[4]
Реммельґас набув особливого значення для історії літератури Естонії, подав Яану Кроссові ідею для свого монументального роману Життя Балтазара Руссова (1970—1980): як редактор Талліннфільму він запропонував автору написати сценарій для історичного фільму про Таллінн, після того як радянські кінематографісти відвідали Таллінн і були здивовані, що такого історичного фільму ще не було знято. Кросс обрав персонажем Балтазара Руссова, і після написання сценарію залишилося так багато матеріалу, що він склав із нього роман із чотирьох частин.
Крім літературної критики, Реммельґас працював перекладачем з російської, словацької та чеської мов. Серед авторів, які він перекладав, — Лев Толстой, Ярослав Гашек, Карел Чапек, Мілан Кундера, Вацлав Гавел та інші.
Цікаі факти ред.
Наприкінці 1960-х років, після зйомок пізніше культового естонського фільму «Остання реліквія», в якому, серед іншого, були використані дуже відомі вірші Пауля-Ееріка Руммо про свободу. Цензором, відповідальним за схвалення фільму, був Реммельґас, тому знімальна група постачала його вдосталь алкоголем і коли на кіностудії відбувалася вирішальна зустріч, він спав вдома від сп'яніння.[5]
Нагороди ред.
- 1980 Заслужений письменник ЕРСР
- 1980 Премія Юхана Смуула за переклади естонською мовою
Література ред.
- Olev Jõgi: Lembit Remmelgas. Juubelijutt staatiliste vahemängudega, millest ei kavatsegi välja arendada filmistsenaariumi, in: Looming 2/1971, S. 259—266.
- Villem Gross: Lembit Remmelgas 60, in: Looming 2/1981, S. 298—299.
- Endel Mallene: Lembit Remmelgas 60, in: Keel ja Kirjandus 2/1981, S. 122—123.
Веб-посилання ред.
Посилання ред.
- ↑ Cornelius Hasselblatt: Geschichte der estnischen Literatur. Von den Anfängen bis zur Gegenwart. Berlin, New York: De Gruyter 2006, S. 528.
- ↑ Eesti kirjanike leksikon. Koostanud Oskar Kruus ja Heino Puhvel. Tallinn: Eesti Raamat 2000, S. 463—464.
- ↑ Zitiert nach: Sirje Olesk: Vabavärsi kolmekrossiooper, in: Looming 9/2001, S. 1385.
- ↑ Eesti kirjanike leksikon. Tallinn: Eesti Raamat 2000, S. 463.
- ↑ Cornelius Hasselblatt: Geschichte der estnischen Literatur. Von den Anfängen bis zur Gegenwart. Berlin, New York: De Gruyter 2006, S. 296.