Лебідь Григорій Юхимович
Ле́бідь Григо́рій Юхи́мович (нар. 25 грудня 1911 — † 28 червня 1988) — учасник Радянсько-німецької війни, командир взводу 17-го окремого армійського інженерного батальйону (53-тя армія, Степовий фронт), Герой Радянського Союзу (1944).
| Григорій Юхимович Лебідь | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження |
25 грудня 1911 Лук'янівка | |||||||||
| Смерть |
28 липня 1988 (76 років) Лук'янівка | |||||||||
| Країна |
 Російська імперія→ СРСР | |||||||||
| Приналежність |
 Радянська армія | |||||||||
| Вид збройних сил | Сухопутні війська | |||||||||
| Рід військ |
 інженерні війська | |||||||||
| Роки служби | 1933–1935, 1941–1945 | |||||||||
| Звання |
 Старший лейтенант | |||||||||
| Формування | 17-й окремий армійський інженерний батальйон | |||||||||
| Командування | командир взводу | |||||||||
| Війни / битви |
Німецько-радянська війна Радянсько-японська війна | |||||||||
| Нагороди |
| |||||||||
Біографія ред.
Народився 25 грудня 1911 року в селі Лук'янівка Баштанського району Миколаївської області в селянській родині. Українець. Член ВКП(б) з 1944 року.
Після закінчення початкової школи працював у колгоспі.
У 1933–1935 роках проходив військову службу в лавах РСЧА. Вдруге мобілізований у 1941 році Привільнянським РВК Миколаївської області.
Учасник німецько-радянської війни з липня 1941 року. Воював на Північно-Західному, Степовому та 2-му Українському фронтах.
Командир взводу 17-го окремого армійського інженерного батальйону 53-ї армії Степового фронту лейтенант Лебідь Г. Ю. особливо відзначився під час форсування річки Дніпро. Протягом 1-10 жовтня 1943 року, південно-східніше Кременчука, під вогнем противника на човнах і поромі успішно здійснював переправу стрілецьких підрозділів на правий беріг Дніпра. Коли поромного троса було перебито, протягом години натягнув новий трос і відновив переправу військ на захоплений плацдарм.
Наприкінці війни обіймав посаду начальника артилерійсько-технічного забезпечення 245-го інженерно-саперного Дністровського батальйону 54-ї інженерно-саперної Бухарестської ордена Кутузова бригади. Двічі був поранений (у 1942 та 1944 роках).
У 1945 році старший лейтенант Г. Ю. Лебідь вийшов у запас.
Оселився в рідному селі. Працював ковалем у місцевому колгоспі.
Помер 28 червня 1988.
Нагороди ред.
За мужність і відвагу, виявлені в боях, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1944 року командирові взводу лейтенантові Лебідю Г. Ю. присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна та медалі «Золота Зірка»[1][2].
Нагороджений також орденами Жовтневої революції, Червоного Прапора (16.07.1942[3]), Трудового Червоного Прапора, двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня (05.10.1943[4], 06.04.1985), орденами Червоної Зірки (23.05.1945[5]), «Знак Пошани», медалями.
Примітки ред.
- ↑ [Нагородний лист на представлення Г. Ю. Лебідя до звання Героя Радянського Союзу(рос.). Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 29 липня 2013. Нагородний лист на представлення Г. Ю. Лебідя до звання Героя Радянського Союзу(рос.)]
- ↑ Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза офицерскому, сержантскому и рядовому составу Красной Армии» от 22 февраля 1944 года [Архівовано 3 лютого 2022 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик. — 1944. — 5 марта (№ 13 (273)). — С. 1. (рос.)
- ↑ [Нагородний лист Г. Ю. Лебідя на нагородження орденом Червоного Прапора(рос.). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 29 липня 2013. Нагородний лист Г. Ю. Лебідя на нагородження орденом Червоного Прапора(рос.)]
- ↑ Нагородний лист Г. Ю. Лебідя на нагородження орденом Вітчизняної війни 1 ступеня(рос.)
- ↑ [Нагородний лист Г. Ю. Лебідя на нагородження орденом Червоної Зірки(рос.). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 29 липня 2013. Нагородний лист Г. Ю. Лебідя на нагородження орденом Червоної Зірки(рос.)]
Література ред.
- Бундюков А. Г., Кравченко М. В. Сыновняя верность Отчизне: Очерки о Героях Советского Союза — уроженцах Николаевской области. — Одесса: Маяк, 1982. — С. 170—173. (рос.)
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь: в 2 т. — Т. 1: Абаев—Любичев. — Москва: Воениздат, 1987. — 911 с. (рос.)
- Золоті зірки Миколаївщини: Енциклопедичне видання. — Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2005. — 416 с. — ISBN 966-336-033-Х.