Вікіпедія

Лаура Болдріні

італійська політикиня

Лаура Болдріні, Laura Boldrini (нар. 28 квітня 1961(19610428)) — італійський політик і колишній чиновник Організації Об'єднаних Націй, що обіймала посаду спікера Палати депутатів Італії.[4] Раніше вона обіймала посаду речниці Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) для регіону Південної Європи.

Лаура Болдріні
італ. Laura Boldrini
Народилася 28 квітня 1961(1961-04-28) (63 роки)
Мачерата, Марке, Італія[1]
Країна  Італія
Діяльність журналістка, політична діячка
Alma mater Римський університет ла Сапієнца (1985)
Знання мов італійська
Заклад RAI, Продовольча та сільськогосподарська організація ООН, Всесвітня продовольча програма і Управління Верховного комісара ООН у справах біженців
Посада спікер Палати депутатів Італіїd[2], член Палати депутатів Італії[d][2] і член Палати депутатів Італії[d][3]
Партія Ліві екологія свобода і Демократична партія
Автограф
Нагороди
Сайт lauraboldrini.it

Біографія ред.

 
Лаура Болдріні з Джорджіо Наполітано та П'єтро Грассо

Лаура Болдріні, що народився в місті Мачерата, регіон Марке, закінчила факультет права в Римському університеті Ла Сапіенца в 1985 році. Після цього вона працювала в італійській теле- та радіокомпанії RAI. У 1989 році вона долучитися до діяльності в Продовольчій і сільськогосподарській організації ООН (ФАО), де займалася виробництвом відео- та радіоконтенту протягом чотирьох років.

З 1993 по 1998 рік вона працювала у Всесвітній програмі продовольства (WFP) на посаді речника від Італійської Республіки. З 1998 по 2012 роки вона була речницею Верховного комісара у справах біженців (УВКБ ООН), щодо якої вона також координувала інформаційні кампанії з питань публічної інформації у Південній Європі. Останнім часом, вона займалася питаннями хвиль мігрантів та біженців у регіоні Середземномор'я. Вона брала участь у численних місіях до кризових територій, включаючи колишню Югославію, Афганістан, Пакистан, Ірак, Іран, Судан, Кавказ, Анголу та Руанду.

Політична кар'єра ред.

Лаура Болдріні була обрана депутатом Палати депутатів Італійської Республіки на парламентських виборах 2013 року як незалежний кандидат у списку партії «Ліва екологія свободи», що разом зі своїми партнерами по коаліції в Демократичній партії Італії та партії «Загальне добро Італії» займали більшість місць у нижній палаті Парламенту Італії. Вона представляла другий виборчий округ Сицилії.

16 березня 2013 року, після зустрічі між Демократичною партією та лівою свободою в екології, Болдріні була запропонована коаліцією «Ідея спільного блага» кандидатом у президенти Палати депутатів. Того ж дня вона була обрана президентом Палати депутатів, отримавши 327 голосів із можливих 618. Вона є третьою жінкою після Нільди Іотті (1979—1992) та Ірене Піветті (1994—1996), яка обіймала цю посаду.

Лаура Болдріні зайняла тверду позицію протидії «фейковим новинам», вважаючи, що це призводить до форм мови ненависті. Вона запропонувала компанії Facebook активніше регулювати такі форми публікацій.[5] Її неодноразово критикували за прояв мови ненависті як в онлайн-просторі, так і в реальному житті за її роль у підтримці прав іммігрантів та жінок.[6][7]

Відзнаки та нагороди ред.

Національні відзнаки ред.

Іноземні нагороди ред.

Джерела ред.

Книги ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #1072045583 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б http://www.camera.it/leg17/29?tipoAttivita=&tipoVisAtt=&tipoPersona=&shadow_deputato=305757&idLegislatura=17
  3. ↑ http://www.camera.it/leg18/29?tipoAttivita=&tipoVisAtt=&tipoPersona=&shadow_deputato=305757&idLegislatura=18
  4. ↑ Profile of Laura Boldrini. The official website of the Chamber of Deputies of the Italian Republic. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 5 жовтня 2019.
  5. ↑ Wong, Joon Ian. Top Italian politician Laura Boldrini is calling out Mark Zuckerberg for ignoring hate speech and fake news. Quartz (амер.). Архів оригіналу за 9 січня 2018. Процитовано 22 вересня 2017.
  6. ↑ Meet The Politician Getting Death Threats For Campaigning For Women’s Rights In Italy. BuzzFeed (англ.). Архів оригіналу за 13 липня 2018. Процитовано 26 лютого 2018.
  7. ↑ Laura Boldrini. POLITICO (амер.). 7 грудня 2017. Архів оригіналу за 4 липня 2018. Процитовано 24 лютого 2018.
  8. ↑ Decorations of Laura Boldrini. The official website of the Presidency of the Italian Republic. Архів оригіналу за 28 серпня 2016. Процитовано 5 жовтня 2019.
  9. ↑ а б (італ.) . Retrieved 4 November 2013.
  10. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 листопада 2017. Процитовано 5 жовтня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  11. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 жовтня 2016. Процитовано 5 жовтня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  12. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 17 жовтня 2016. Процитовано 5 жовтня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лаура_Болдріні&oldid=42180535