Лардо

свиняче сало, засолене зі спеціями

Лардо (італ. lardo — свиняче сало) — страва італійської кухні, свиняче сало, засолене зі спеціями. Найдавніше за походженням та найбільш відомим у наш час є лардо з селища Колонната, що поблизу міста Каррара регіону Тоскана. Воно є продуктом, контрольованим за походженням — італ. Lardo di Colonnata IGP[1]. За способом приготування на лардо дуже схожий шпик.

Лардо
Необхідні компоненти шпик
Нарізане італ. Lardo di Colonnata

Історія ред.

У часи Римської імперії Колонната була невеликим містом, де добували мармур. Страва лардо була винайдена тут, як проста та дуже калорійна їжа для робітників кар'єрів з видобутку мармуру, яку можна довго зберігати. У наш час сало набуло популярності по всій Італії, але обсяг виробництва залишається обмеженим: сьогодні його виробляють лише 14 родин, загальна кількість не перевищує однієї тони на рік — більше не дозволяють розміри льохів.

Спосіб приготування ред.

 
Мармурова ємність для виготовлення італ. Lardo di Colonnata

Для Лардо беруть сало від свиней не молодше 9 місяців і вагою не менше 160 кілограмів. Традиційний спосіб приготування Лардо передбачає використання ємностей з місцевого каррарського мармуру. Мармур забезпечує необхідні герметичність, температуру і вологість. Виготовлення сала починається у вересні, з ретельного миття мармурової бадді оцтом. Потім внутрішня поверхня натирається часником, в шматки сала втирають морську сіль, яку потім змивають. Дно мармурової ванни обсипають свіжою сіллю, потім шарами укладають сало, яке пересипають сіллю зі спеціями. Набір спецій у кожного виробника свій, але в обов'язковому порядку використовують чорний перець, розмарин, часник, мускатний горіх. Заповнену салом ємність щільно закривають і відправляють продукт на визрівання в льох (нерідко винний) або мармуровий грот на кілька місяців. Використання хімічних консервантів заборонено[2].

Інший вид лардо — лард д'Арно (тут його називають на французький манер) виробляють в комуні Арна регіону Валле-д'Аоста. Продукт захищений географічним найменуванням італ. Vallée d'Aoste Lard d'Arnad PDO. Принцип приготування лардо тут майже такий же, як в Колонната, тільки замість мармурових ємностей використовують дерев'яні (з дуба або каштана). На смак цього сала впливають таніни і дубильні речовини, які містяться в деревині.

Опис продукту ред.

Колір лардо білувато-рожевий, воно м'яке і однорідне за структурою. На смак воно дуже ніжне і трохи солодкувате, злегка пряне, з запахом спецій і ароматних трав. Їдять його зазвичай в чистому вигляді, нарізаним на тонкі скибочки. Іноді його використовують як добавку в складі інших страв.

Примітки ред.

  1. Лардо. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 12 червня 2018.
  2. Лардо ди Колонната IGP. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 12 червня 2018.