Вікіпедія

Лале (співачка)

Лале Пуркарім (перс. لاله پورکریم‎ [lɒːle puːɾkæɾiːm], англ. Laleh Pourkarim; нар.. 10 червня 1982, Ензелі, Іран) — шведська співачка, музикантка, актриса, композиторка і авторка пісень іранського походження, яка виступає під сценічним ім'ям LaLeh. Після короткої кар'єри актриси, в 2005 році вона увійшла до музичної індустрії з дебютним альбомом Laleh який зайняв 1-е місце в Швеції і став найпродаванішим альбомом року. У шведському Греммі 2005 року вона була номінована на сім премій і отримала престижну Rockbjörnen[en] в категоріях: «Артист Року» і «Відкриття Року», а також «Продюсер Року».

Лале
Основна інформація
Дата народження 10 червня 1982(1982-06-10)[1] (41 рік)
Місце народження Бандар-Анзалі, Гілян, Іран
Роки активності 2000 — тепер. час
Громадянство Швеція
Професії співачка, акторка, композиторка, поетка, музикантка, авторка пісень, музична продюсерка, письменниця
Інструменти вокал[d]
Жанри поп
Лейбли Island Records
Нагороди
[http://{{URL|example.com|необов'язковий опис}}]
CMNS: Файли у Вікісховищі

Життєпис ред.

Лале Пуркарім народилася в Ірані 10 червня 1982 року. Ім'я Лале перською означає «тюльпан»[2].

У 1983 через погрози фізичного знищення сім'я змушена була тікати з рідної країни до радянського Азербайджану, тому що батько Лале, Хушанг Пуркарім, був противником ісламського режиму в Тегерані. За родом діяльності він був художником, журналістом, відомим іранським етнографом і громадським соціологом, редактором газети. Мати Лале — Атефє Пуркарім, потрапивши до Ірану через Азербайджан з Грузії, вивчала літературознавство і математику[3] в університеті Тегерана.

 
До 9-ти років Лале жила в столиці Білоруської РСР місті Мінську.

У тому ж 1983 році сім'я Лале перебралася до Мінська і оселилася в звичайному робітничому районі. Батьки Лале стали працювати на заводі. В СРСР Лале пішла до школи і долучилася до театрального і циркового мистецтва.

Лале прожила в СРСР шість років. 1991 року (у віці 9-и років) Лале з мамою через Східний Берлін потрапили в табір біженців у Тідагольмі (Швеція). Через деякий час вона опинилася у Гетеборзі (Вестерйотланд). Спочатку сім'я Лале оселилася на острові Гісінген, а після смерті її батька переїхала в передмістя Гетеборга — Хаммаркулен (Ангеред) — емігрантський район міста[4].

У серпні 1994 році батько Лале загинув на її очах, коли намагався врятувати жінку, що випала з каное. Каное перевернулося і він намагався допомогти. Жінка вижила, а батько Лале потонув[5].

На новому місці Лале продовжила свою музичну освіту. У Вітфельдтській гімназії як додатковий предмет вона вибрала музичну програму для вивчення класичної музики, балету і циркових елементів. Пізніше вона зацікавилася музикою в стилі панк, реггі і джаз. Вона також вчилася грати на гітарі, ударних та саксофоні. Перший вчитель музики Лале — Гассе Нейлін помітив талановиту дівчину і допоміг розкрити її потенціал. Разом з іншим вчителем музики, Бенгт Франзен, вона організувала джазовий ансамбль — Bejola.

У восьмому класі (13-14 років) вона вперше брала участь в музичному конкурсі і виграла його.

У 2007—2008 роках Лале жила в Норрланді в Вестерботтенському лені. 2010 року після нетривалої роботи в Шеллефтео вона переїхала до Стокгольма.

В 2013 році, через три дні після виходу альбому 'Colours', у віці 57 років померла мати Лале, яка працювала соціальним працівником[3]. Її старший брат помер від хвороби серця[6].

Лале має подвійне громадянство і володіє чотирма мовами: шведською, англійською, російською та фарсі[7].

Вона любить подорожувати. Побувала у ряді країн Європи і Латинської Америки.

В кінці 2014 року Лале здобула премію Göteborgare, яка присуджується щорічно, починаючи з 1993 року[8].

Особисте життя ред.

Лале зовсім не любить давати інтерв'ю, тому про її особисте життя практично нічого невідомо. Вона вегетаріанка і дуже любить тварин[9]. Займається тенісом, в юності захоплювалася баскетболом та футболом. Певний час Лале жила в передмісті Стокгольма — районі Тулінге комуни Ботчирка, де у неї була власна звукозаписна студія[10], але наприкінці 2014 переїхала до Лос-Анджелеса в США[11].

Творчість ред.

Музичний діапазон Лале простягається від балад до поп-року. Її джерела натхнення — Корнеліс Вресвік, The Police, Кет Стівенс і АББА.

Свою акторську кар'єру Лале Пуркарім почала в 2000 році, знявшись у фільмі Йозефа Переца «Jalla! Jalla!» — (швед. Давай! Давай!), в якому зіграла молоду дівчину-іммігрантку Жасмін.

У 2001 році 19-річна Лале переїхала від родини з Гетеборга до Стокгольма. Власними силами вона відремонтувала підвальне приміщення одного з будинків у районі Hässelby strand і обладнала там звукозаписуючу студію. Її музична кар'єра почалася в 2002 році, коли вона заснувала власну компанію з продюсування та випуску музики «Lost Army» і підписала контракт з Warner Music Sweden ще до випуску свого першого альбому. 5 лютого 2005 року, за участі Warner Music Sweden Лале випустила свій перший сингл Invisible (My Song).

Дебютний альбом Laleh вийшов у березні 2005 року. Він містив чотири пісні шведською, вісім англійською мовою та дві на фарсі. Альбом здобув позитивні відгуки критиків і великий успіх у чартах, ставши найпродаванішим альбомом за 2005 рік у Швеції. Відсотки від продажу пішли на благодійність.

У 2006 році вийшов альбом Prinsessor, далі була перерва, наступний альбом 'Me and Simon' вийшов у 2009 році. В цей час вона виступала з концертами в деяких країнах Скандинавії, Великої Британії і Німеччині, але натякнула, що поки не планує виступати за кордоном.

У квітні 2010 року Лале брала участь у MusExpo[12], щорічній музичній конференції з пошуку талантів зі всього світу в Лос-Анджелесі[13][14].

У 2010—2011 роках вона брала участь в телешоу Sa mycket battre, де відомі шведські музиканти виконують чужі пісні. Чимало кавер-версій відомих пісень у її виконанні полюбилися публіці і лідирували в хіт-парадах. Пісні виконані на телешоу вийшли в 2011 році на диску Tolkningarn'.

Її четвертий студійний альбом Sjung спочатку повинен був вийти в грудні 2011 року, щоб збігтися з її появою на Sa Mycket battre, але був відкладений через труднощі планування шоу. Альбом вийшов 25 січня 2012 року і очолив чарти Швеції та Норвегії, а також був позитивно прийнятий критиками. 28 січня 2012 вийшли два сингли Some Die Young і Varens Forsta Dag. Для просування альбому, з березня по квітень 2012 року Лале дала 15 концертів в Швеції, а також один концерт в Норвегії. Тур був успішним. Також вона виступала на різних літніх фестивалях 2012 року.

7 березня 2012 року Лале виступила в Осло на концерті після церемонії вручення Нобелівської премії миру[15].

У 2012 році Лале отримала стипендію Еверта Таубе, яка вручається з 1960-х років[16].

 
Лале на концерті в пам'ять про жертви трагедії 22 липня 2012 року.

22 липня 2012 року в річницю терактів в Осло та на острові Утейа, вона виступила в Осло на концерті, присвяченому пам'яті жертв цієї трагедії. Разом з Брюсом Спрінгстіном вони були єдиними норвезькими артистами запрошеними на цей концерт[17].

У липні 2013 року, було оголошено, що Лале підписала контракт з Universal Music Germany. Її першим синглом стала перероблена композиція 'Some Die Young', на яку пізніше був знятий відеокліп[18].

30 серпня 2013 року Лале випустила студійний альбом Colors. Через смерть матері вона скасувала частину концертів, призначених для просування альбому[3].

На даний момент всі видані студійні альбоми — написані і спродюсовані виконані нею[19].

Дискографія ред.

Студійні альбоми
  • 2005: Laleh
  • 2006: Prinsessor
  • 2009: Me and Simon
  • 2012: Sjung
  • 2013: Colors
  • 2014: Boom EP
  • 2016: Kristaller
  • 2019: Vänta!
Концертні записи
  • 2011: Tolkningarna

Сингли ред.

  • 2005 — Invisible (My Song), Storebror, Live Tomorrow
  • 2006 — Forgive But Not Forget, Det är vi som bestämmer, November
  • 2007 — Call on Me, Closer, Snö
  • 2009 — Simon Says, Big City Love, Bjurö klubb
  • 2010 — Mysteries
  • 2012 — Some Die Young, Vårens Första Dag
  • 2013 — Elephant, Colors
  • 2014 — Stars Align, Goliat, Tusen bitar, Справу
  • 2015 — Sol, vind och vatten
  • 2016 — Bara få va mig själv, Aldrig bli som förr

Фільмографія ред.

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
2000 ф Давай! Давай! Jalla! Jalla! Ясмін
2007 ф Сонячна буря Solstorm Саундтрек — 'Live Tomorrow'
2010 ф Себбе Sebbe Саундтрек — 'Пробач But Not Forget'
2011 ф Стокгольмський синдром Das Stockholm-Syndrom композитор
2014 ф Я ще не готова померти JAG ÄR INTE BEREDD ATT DÖ ÄN грає саму себе (документальний про неї)

Участь в телепередачах і шоу ред.

Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або вдосконаленням розмітки статті.
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
2011—… з Співати краще Så mycket bättre співачка (2 Сезон, 2011)
1979—… с Всі пісні в Скансен Allsång på Skansen грає саму себе (1 епізод, 26 червня 2012)
2011—… с Moraeus та інші Moraeus med mera грає саму себе (16 вересня 2012)
2009—… с Скавлан[en] Skavlan грає саму себе (13 вересня 2013)
1992—… с Завтрашні новини Gomorron грає саму себе (19 Жовтня 2013)
1992—… с Завтрашні новини Gomorron грає саму себе (15 лютого 2014)
2011—… с Moraeus та інші Moraeus med mera грає саму себе (20 грудня 2014)

Примітки ред.

  1. ↑ Sveriges befolkning 2000 — Sveriges Släktforskarförbund, 2020.
  2. ↑ Laleh (namn) — Wikipedia
  3. ↑ а б в mamed agajanov Laleh Pourkarim hyllar sin avlidna mamma | Nöje | Expressen. Архів оригіналу за 12 грудня 2014. Процитовано 24 червня 2019.
  4. ↑ Laleh | Tidningen Faktum. Архів оригіналу за 21 липня 2014. Процитовано 24 червня 2019.
  5. ↑ Letmark, Peter (11 грудня 2011). Jag är både helgon och djävul (Swedish) . Dagens Nyheter. Архів оригіналу за 2 жовтня 2016. Процитовано 4 січня 2012.
  6. ↑ Grattis Laleh, du är Årets Göteborgare! | GT. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 24 червня 2019.
  7. ↑ Fredriksson, Karin (9 квітня 2005). Begåvad men spretig debut. Helsingborgs Dagblad (швед.). Helsingborgs Dagblad. Архів оригіналу за 24 жовтня 2012. Процитовано 1 лютого 2012.
  8. ↑ Årets göteborgare 2014: Laleh — Nyheter | SVT.se. Архів оригіналу за 26 грудня 2014. Процитовано 24 червня 2019.
  9. ↑ Laleh: «När jag förstod det blev jag helt förälskad i mode» | ELLE. Архів оригіналу за 18 лютого 2015. Процитовано 24 червня 2019.
  10. ↑ Laleh är störst på Spotify | Mitt i. Архів оригіналу за 14 лютого 2015. Процитовано 24 червня 2019.
  11. ↑ #152: Laleh |. Архів оригіналу за 9 грудня 2014. Процитовано 24 червня 2019.
  12. ↑ A&R WORLDWIDE — Discovery and Development. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 24 червня 2019.
  13. ↑ MUSEXPO | Showcase Artists. Архів оригіналу за 16 березня 2015. Процитовано 24 червня 2019.
  14. ↑ Hollywood's MUSEXPO 2010 confab to feature music business executives from around the world — National rock music | Examiner.com. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 24 червня 2019.
  15. ↑ Laleh "Some die young" 2012 Nobel Peace Prize Concert. YouTube. 24 березня 2012. Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 24 червня 2019.
  16. ↑ Laleh | SVT.se. Архів оригіналу за 26 грудня 2014. Процитовано 24 червня 2019.
  17. ↑ ТАСС: Международная панорама — Десятки тысяч человек собрал в Осло концерт, посвященный памяти жертв терактов. Архів оригіналу за 13 грудня 2014. Процитовано 24 червня 2019.
  18. ↑ Laleh - Some Die Young. YouTube. 28 серпня 2013. Архів оригіналу за 19 квітня 2017. Процитовано 24 червня 2019.
  19. ↑ Laleh Discography at Discogs. Discogs. Архів оригіналу за 10 квітня 2013. Процитовано 1 лютого 2012.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лале_(співачка)&oldid=41746847