Вікіпедія

Лабораторія «Корсак»

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Корсак (значення).

Лабораторія «Корсак» (повна назва — Лабораторія екології тварин та біогеографії) — науковий центр, що займається питаннями дослідження поширення, екології, історичних змін та питань охорони фауни сходу України.

Лабораторія «Корсак»
Лабораторія екології тварин
та біогеографії
Емблема лабораторії
вул. Оборонна 2, копр. 2,
Луганськ, 91011
Галузь екологія тварин,
біогеографія
Країна Україна Україна
Підпорядкування Луганський національний університет
Дата відкриття 2006
Керівник Ігор Загороднюк
Сайт: corsac.luguniv.edu.ua

Загальна довідка ред.

Лабораторія «Корсак» є підрозділом Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Лабораторія створена 28 вересня 2006 року при Факультеті природничих наук ЛНУ і об'єднує науковців, викладачів і аспірантів кафедр садово-паркового господарства та екології, біології, Зоологічного музею ЛНУ та біостанції Ново-Іллєнко.

Асоційованими членами лабораторії є науковці Луганського природного заповідника НАН України, Національного науково-природничого музею НАН України, Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля, а також низки інших установ і організацій (Луганська обласна СЕС, Державне управління екології в Луганській області та ін.).

Дослідження раритетної фауни ред.

 
Сліпачок степовий (Ellobius talpinus) — рідкісний вид степових звірів, один з об'єктів дослідження Лабораторії (фото Михайла Колеснікова)

Значне місце в діяльності лабораторії посідає тема вивчення раритетної фауни. Протягом 2007–2010 років Лабораторія виконувала науково-дослідний проект «Раритетна фауна сходу України». На основі розробок Лабораторії 2007 року впорядковано перший регіональний червоний список сходу України: «Список видів хребетних тварин, що підлягають особливій охороні на території Луганської області», поновлений 2010 року[1].

Протягом 2013 року силами Лабораторії спільно з ГО «Екоклуб Луганщини» виконувався проект «Поширення обізнаності населення щодо захисту раритетних видів тварин та їх моніторинг в Луганській області». За його підсумками підготовлено декілька відеоматеріалів, випущено буклети та спеціальні випуски газети «Екодень». Головним підсумком стала підготовка і видання монографії «Раритетна фауна Луганщини: хребетні першочергової уваги» (2014 рік).

Поточні дослідження ред.

[[Файл:East-mam-fig40-hotspot.jpg|міні|праворуч|Місця концентрації рідкісних видів тварин (на прикладі ссавців з Червоної книги України)[2] Основною тематикою досліджень лабораторії є моніторинг складу фауни, особливостей поширення і оцінок стану популяцій раритетних видів, аналіз динаміки складу адвентивної частини фауни.

Два члени лабораторії є аспірантами ННПМ НАН України за тематикою актуальних досліджень фауни регіону:

  • тема «Трофічні звʼязки сов та дрібних ссавців в умовах Південного Сходу України»
  • тема «Поширення і морфологічна мінливість сліпаків (Spalacidae) лівобережної України та їх взаємини з близькими видами ссавців-землериїв».

Лабораторія веде дослідження за кількома постійно діючими напрямками (всі у співпраці з Державним управлінням екології в Луганській області, Луганським заповідником та Східноукраїнським університетом):

  • «Регіональна екомережа Луганської області»
  • «Раритетна фауна сходу України»
  • «Адвентивні види тварин сходу України»

Серед останніх розробок лабораторії — Програма моніторингу рідкісних та зникаючих видів рослин і тварин на території Луганщини. Програма запропонована як типова для інших областей України.

Лабораторія веде упродовж багатьох років регулярні стаціонарні дослідження фауни на біостанції Ново-Ільєнко, яка розташована безпосередньо біля території заказника «Деркульський» та недалеко від заказника «Шарів Кут». Зокрема, звідси описано новий для науки вид ссавців Eptesicus lobatus Zag., 2009.

Персоналії ред.

[[Файл:Vulpes corsac Halle Zoo 10.2012.jpg|міні|праворуч|170пкс|Корсак — лис степовий (Vulpes corsac)]] У передісторії лабораторії значну роль в розвитку досліджень екології тварин відіграли співробітники університету і дослідники фауни сходу України Валерій Денщик, Віталій Вєтров та Олександр Кондратенко. Олександр Кондратенко як учень, колега і послідовник двох перших названих науковців започаткував 2003 року при природничо-географічному факультеті ЛНУ еколого-туристичний клуб Корсак[3]. 2006 року, після закінчення навчання в магістратурі ядра клубу[4], екоклуб «Корсак» було реорганізовано в лабораторію, за якою залишено назву «Корсак». Ця назва є зоонімом, що позначає один з найрідкісніших видів ссавців фауни України — лиса степового, або корсака (Vulpes corsac).

Лабораторією на громадських засадах керує доцент кафедри екології ЛНУ, зоолог, старший науковий співробітник Ігор Загороднюк. Серед найактивніших дослідників лабораторії — Михайло Колесніков (дослідження хижих ссавців), Марина Коробченко (дослідження ссавців-землериїв), Сергій Литвиненко (дослідження біляводних птахів), Галина Євтушенко (дослідження адвентивних видів), Сергій Заїка (дослідження екології сов і об'єктів їх живлення).

Інтернет-ресурси лабораторії та конференції ред.

Діяальність лабораторії відображена у матеріалах, розміщених на двох спеціалізованих вебресурсах:

Конференції ред.

 
Емблема конференції
«Динаміка біорізноманіття 2012»
 
Емблема ювілейної ХХ конференції «Дослідження птахів басейну Сіверського Дінця» (2013 рік)

Лабораторією (до її утворення — однойменним екоклубом) організовано кілька наукових конференцій, у тому числі з широким залученням колег з інших регіонів України:

  • «День Зоологічного музею» започатковано 2012 року як щорічну конференцію, що проходить щороку наприкінці листопада (організовано Першу 2012 року[9][10] та Другу 2013 року[11]);
  • «Динаміка біорізноманіття 2013» — конференція, що включає дві частини: студентську конференцію «Екосистеми сходу України» та наукову конференцію «Структура та динаміка зооценозів сходу України» (25-27.04.2013)[12];

Окрім того, Лабораторія щороку бере участь у конференціях в циклі «Дні науки в ЛНУ» в секціях «біологія» та «екологія» (2007–2013);

Видання ред.

 
Палітурка книги «Раритетна фауна Луганщини: хребетні першочергової уваги» (2014)

Серед видань, які підготовлені лабораторіїю або за участі співробітників лабораторії, важливо відзначити:

Окремі важливі публікації ред.

Див. також ред.

Джерела ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Рішення № 2/26 від 30.12.2010 р. Про внесення змін до Переліку видів хребетних тварин, що підлягають особливій охороні на території Луганської області. Архів оригіналу за 23.02.2015. Процитовано 15.10.2011.
  2. ↑ Загороднюк І., Коробченко М. Раритетна теріофауна східної України: її склад і поширення рідкісних видів [Архівовано 28 липня 2019 у Wayback Machine.] // Раритетна теріофауна та її охорона. — Луганськ, 2008. — С. 107–156.
  3. ↑ Сайт еколого-туристичного клубу «Корсак», який діяв у 2003–2009 роках. Архів оригіналу за 2 жовтня 2011. Процитовано 15 жовтня 2011.
  4. ↑ До ради клубу в різний час входили такі молоді науковці, як Володимир Артющенко, Олександр Рєзнік, Віталій Клюєв, Сергій Глотов, Оксана Приходько, Данило Максименко та ін. Див. останню сторінку екоклубу тут [Архівовано 2 травня 2009 у Wayback Machine.].
  5. ↑ Зізда Ю., Дулицький А., Приходько О. XII Теріологічна школа-семінар «Синантропія ссавців та фауна урбоекосистем» [Архівовано 10 листопада 2013 у Wayback Machine.] // Теріофауна сходу України. Луганськ, 2006. — С. 344–347. — (Праці Теріологічної школи, вип. 7). ISBN 966-02-3985-8.
  6. ↑ Конференція «Птахи басейну Дінця 2010». Архів оригіналу за 24 грудня 2013. Процитовано 20 листопада 2013.
  7. ↑ Конференція «Птахи басейну Дінця 2013»[недоступне посилання з червня 2019]
  8. ↑ звіт про конференцію «Динаміка біорізноманіття 2012» (презентація у pdf-форматі)[недоступне посилання з липня 2019]
  9. ↑ Унікальні зоологічні експонати було представлено в Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка. Архів оригіналу за 24 грудня 2013. Процитовано 25 лютого 2013.
  10. ↑ У Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка відбувся День Зоологічного музею. Архів оригіналу за 12 грудня 2013. Процитовано 25 лютого 2013.
  11. ↑ Конференція «День Зоологічного музею 2013»[недоступне посилання з липня 2019]
  12. ↑ Конференція «Динаміка біорізноманіття 2013»: інформаційна сторінка. Архів оригіналу за 23 жовтня 2013. Процитовано 20 квітня 2013.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лабораторія_«Корсак»&oldid=40426320