Лаба Борис Михайлович

Бори́с Миха́йлович Лаба (22 жовтня 1937, с. Тур'я Пасіка, тепер Перечинського району Закарпатської області — 10 січня 2011, Київ) — український хоровий диригент, композитор, педагог. 3аслужений артист УРСР (1979). Лауреат Державної премії АР Крим (1995).

Лаба Борис Михайлович
Основна інформація
Дата народження	22 жовтня 1937(1937-10-22)
Місце народження	Тур'я Пасіка
Дата смерті	10 січня 2011(2011-01-10) (73 роки)
Місце смерті	Київ, Україна
Поховання	Тур'я Пасіка
Професії	композитор
Освіта	Національна музична академія України імені П. І. Чайковського
Заклад	КНУКіМ
Нагороди

Біографія

Закінчив Ужгородське музичне училище (1961, кл. П. Ґудзя), Київську консерваторію (1966, кл. диригування О. Міньківського, 1987, кл. композиції А. Штогаренка). Від 1960 — методист обласного Будинку народної творчості в Ужгороді, з 1965 — хормейстер Буковинського ансамблю пісні і танцю Чернівецької обласної філармонії, з 1966 — Державної заслуженої капели бандуристів України, з 1970 — Заслуженого академічного народного хору ім. Г. Верьовки. 1975—88 — водночас викладач Київського інституту культури. 1988—2005 — художній керівник ансамблю пісні і танцю «Славноцвіт» с. Славне Роздольненського району в АР Крим. Під керуванням Лаби хор здобув звання лауреата 1-го Всеукраїнського конкурсу ансамблю пісні і танцю (Рівне, 1992), дипломанта багатьох оглядів самодіяльності мистецтва Криму.

Творча спадщина

Музичні твори

• опера «Пломінь кохання» (4 дії з прологом і епілогом, сл. Лесі Українки, лібр. автора, 1999);
• для солістів, хору та оркестру:
• кантати — : «Карпатська легенда», сл. автора (1966);

"Фрески з «Кобзаря», сл. Т. Шевченка (1970);

«Труд і мир — володар землі», сл. О. Доріченка (1987);

«Земле моя, всеплодющая мати», сл. І. франка (1989);

«Сеє не умре ніколи», сл. І. Котляревського (1990);

«Не вмирає душа наша», сл. Т. Шевченка (1994);

«Дума про Вітчизну», сл. автора (2002);

• для хору, дзвонів та ударних — «Героїчна літургія-симфонія» («Отче наш», «Покладаєм на Бога надію», «Плач Єремії», «Тільки в Господі правда і сила»; біблійний текст, 1996);
• для хору без супроводу — : хор. поема «Закувала зозуленька» (1972),

хор. картина «Понад ставом увечері хитається очерет» (1980, обидві — сл. Т. Шевченка),

урочиста поема «Заради миру творимо життя» (1983),

«Акварелі Карпат» (1987), обидва — сл. автора;

• для бандури — твори;
• обробки українських народних пісень (понад 50).

Літературні твори

• Методичний посібник для розспівування народного хору. — К., 1976;
• Методичні рекомендації при роботі над ансамблем окремих партій в народному хорі. — К., 1978;
• Олександр Міньківський. — К., 1980.

Джерела

• Ященко Л. Державна заслужена капела бандуристів Української РСР. — К., 1970.
• І. Гамкало.Лаба Борис Михайлович // Українська музична енциклопедія. — К. : Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, 2011. — Т. 3. — С. 13