Вікіпедія

Кіркконуммі

муніципалітет у регіоні Уусімаа, Фінляндія

Кіркконуммі (фін. Kirkkonummi, швед. Kyrkslätt) — фінський муніципалітет, розташований в Уусімаа, Гельсінкі на узбережжі Фінської затоки. На сході Кіркконуммі межує з Еспоо. Інші сусідні муніципалітети — Віхті, Сіунтіо та Інкоо. Муніципалітет Кіркконуммі є двомовним: 73,2 % жителів говорять фінською мовою і 14,8 % — шведською[8]. Припускається, що назва муніципалітету походить від 700-річної церкви Кірконуммі, яка розташована на вершині пагорба в муніципальному центрі.

Кіркконуммі
Герб
Зображення
Офіційна назва фін. Kirkkonummen kunta
швед. Kyrkslätts kommun
Офіційна мова фінська[1][2] і шведська[1][2]
Країна  Фінляндія
Адміністративна одиниця Уусімаа
Часовий пояс UTC+2 і UTC+3
Статистична територіальна одиниця підрегіон Гельсінкіd[3]
Асоційований виборчий округ Уусімаа[d]
Місце розташування Західна Уусімааd
Законодавчий орган Муніципальна рада Кірконумміd
Кількість населення 41 154 осіб[4]
Місто-побратим Сундбюберґ (1972)[5], Палдіскі (1996)[5]
Спільний кордон із Еспоо[6], Сіунтіоd[6], Вігтіd[6]
Площа 366,6 км²[7]
Мапа розташування
Класифікація клімату Кеппена теплий вологий континентальний клімат (Dfb)d
Citizen's initiatives URL kuntalaisaloite.fi/fi/hae?municipalities=257​(фін.)
kuntalaisaloite.fi/sv/sok?municipalities=257​(швед.)
Мапа
Офіційний сайт​(фін.)
Офіційний сайт​(швед.)
CMNS: Кіркконуммі у Вікісховищі

Координати: 60°07′25″ пн. ш. 24°26′20″ сх. д. / 60.12361111113888512° пн. ш. 24.43888888891666866° сх. д. / 60.12361111113888512; 24.43888888891666866

У Кіркконуммі проживає 41 154 людини, а його площа становить 1017,01 км2, з яких 27,31 км2 займають водойми[8][9]. Щільність населення — 112,4 жителя на км2. Кіркконуммі — другий за чисельністю населення муніципалітет у Фінляндії після Нурміярві, який не називає себе містом. Однак, згідно зі статистичним угрупуванням муніципалітетів, Кіркконуммі є міським муніципалітетом, оскільки його найбільша агломерація, тобто центр Кіркконуммі, має приблизно 20 000 жителів. Найбільшими населеними пунктами муніципалітету є церковне село Кіркконуммі (муніципальний центр), Гестербю, Масала, Вейккола, Кантвік і гарнізон Упінніемі біля моря. Окрім них, у Кіркконуммі є десятки маленьких сіл[10].

Історія ред.

Кіркконуммі був заселений з кам'яної доби — регіон був особливо популярним житловим районом під час мезоліту. 1911 року Жан Сібеліус виявив перший у Фінляндії наскельний малюнок на березі озера Віттраск, які згодом також були знайдені в Юус'ярві[11]. Знаряддя кам'яної доби та місця проживання були знайдені в Евіцкозі, Лапінкюлі, Ойтмякі та Каухалі. Осуарій Кіркконуммі є одним із трьох найдавніших свідчень людської культури у Фінляндії. Його вік оцінюється приблизно в 8500 років[12]. У Кіркконуммі також є кам'яні могили бронзової доби та вугільні печі, зосереджені біля моря, наприклад, навколо Піккаланлахті та біля Сундета, а також кургани в Саарвіку, Сундсбергу, Толсі, Корккуллі, Стресбі та Рефсеї на мисі Порккала[12]. У Кіркконуммі також був знайдений меч бронзової доби, який був поширений у Західній Європі у 1300—1100 роках до н. е.[13].

Знахідки залізної доби в Кіркконуммі та Центральній Уусімаа дуже нечисленні, тому вважається, що в ті часи регіон втратив населення через війну або хвороби[12]. Однак землеробство в цьому районі було з VII століття[14]. Старі традиційні поселення, що збереглися за історичний час, були засновані на початку XI століття та охоплюють села Хаапаярві, Йорвас, Калярві, Каухала і Вейккола[15].

Після другого хрестового походу, з кінця XIII століття, шведська колонізація фінського узбережжя також поширилася на Західну Уусімаа і водночас на Кіркконуммі. На першому етапі поселенці захопили пасовища та місця для лову сардини на берегах сучасного Тавастф'єрдена[15].

Одна з найважливіших доріг у королівстві, Велика магістраль між Турку та Виборгом, була прокладена через Кіркконуммі в XIV столітті, дотримуючись приблизно тієї самої траси, що й використовується донині[16].

За часів Другої світової війни Радянський Союз примусово орендував територію Порккала, яка охоплювала Кіркконуммі та прилеглі муніципалітети на 50 років відповідно до Московської мирної угоди. Там розмістили військово-морську базу. Однак Радянський Союз повернув територію Порккала вже в 1956 році. За оцінками, на час базування Червоної армії в Порккалі було приблизно 20 000-30 000 військовослужбовців. Спостережний пункт для радянських військових знаходився на березі бухти Еспоо у вежі Майвік. З тих часів у Кіркконуммі збереглися бетонні бункери, залишки авіабази та інші споруди.

Визначними місцями в Кірконуммі є середньовічний кам'яний церковний громадський центр, дерев'яна церква в селі Хаапаярві, садиба Хвіттраскі в Луома та парафіяльний центр, що був побудований як резиденція трьома відомими фінськими архітекторами: Еліелем Сааріненом, Германом Гезелліусом і Армасом Ліндгреном. Парафіяльний центр був спроєктований у 1984 році одним із найвідоміших архітекторів Фінляндії — Юха Лейвіскя, але має бути знесений у 2024 році, хоча Музейне агентство підтримало його збереження та оцінило його як придатне для ремонту[17].

Традиційні страви ред.

У 1980-х роках традиційними стравами Кіркконуммі називали суп з солоного оселедця і житній хліб, а також млинець з манної крупи[18].

Географія ред.

Географічно Кіркконуммі має два великі миси — Порккала та Упінніемі, де розташована військово-морська база та гарнізон, заснований у 1959 році. Порккала є важливим пунктом зупинки для перелітних птахів Балтійського моря та є найтихішим місцем в Уусімаа. Частина національного парку Нууксіо знаходиться на стороні Кіркконуммі. Фітогеографічно Кіркконуммі належить до гемібореальної зони.

Станом на 2024 рік Кіркконуммі має 97 природних та частково розташовних у муніципалітеті заповідників[19].

На території муніципалітету є 86 озер, найбільші з яких Віттреск, Хумальярві та Стортреск-Бактраск. Більшість озер розташовані на північ від залізничного переїзду Кіркконуммі[20].

Клімат ред.

Кіркконуммі має вологий континентальний клімат. Тут довга й холодна зима, тепле літо, а весна та осінь — дощові й прохолодні. Кіркконумні має схожий клімат з Хоккайдо та Новою Шотландією. Дощі йдуть цілий рік, але переважно на початку та в кінці осені. Найтепліша температура, виміряна в Кіркконуммі, становила 34,8 °C, а найхолодніша -31,4 °C.

Населення ред.

Кіркконуммі — 28-й за чисельністю населення муніципалітет Фінляндії. Населення муніципалітету збільшується з 1990-х років та на кінець 2023 року становило 41 160 осіб, що складає 2,3 % населення провінції Уусімаа. 16,2 % населення Кіркконуммі молодше 15 років, 63,4 % — люди працездатного віку, 20,4 % — старше 65 років. Іншомовне населення Кіркконуммі у 2021 році становило 4000 осіб, або 9,9 % жителів міста[21][22].

Міста-побратими ред.

Примітки ред.

  1. ↑ а б http://www.stat.fi/meta/luokitukset/kunta/001-2012/luokitusavain_ks.html
  2. ↑ а б Kuntien ja kielisuhdeluokituksen 2024 välinen luokitusavain, Klassificeringsnyckeln mellan kommuner och språklig indelning år 2024, The correspondence table between municipalities and language distribution in 2024 — Statistics Finland, 2024.
  3. ↑ Kuntien ja seutukuntien vuoden 2024 välinen luokitusavain — Statistics Finland.
  4. ↑ Population growth biggest in nearly 70 years — Statistics Finland.
  5. ↑ а б Ystävyyskunnat
  6. ↑ а б в https://www.stat.fi/org/avoindata/paikkatietoaineistot/kuntapohjaiset_tilastointialueet.html
  7. ↑ Suomen pinta-ala kunnitain 1.1.2023 — MML.
  8. ↑ а б Väkiluvun kasvu suurin lähes 70 vuoteen - Tilastokeskus. stat.fi (фін.). 26 квітня 2024. Процитовано 16 травня 2024.
  9. ↑ Pinta-alat kunnittain (Excel) Maanmittauslaitos. Viitattu (фін.). 1 січня 2022. Процитовано 16 травня 2024.
  10. ↑ Taajama- ja haja-asutusalueväestö iän ja sukupuolen mukaan kunnittain 2018 (фін.). 31 грудня 2018. Процитовано 16 травня 2024.
  11. ↑ Muinaisuutemme jäljet 2015, s. 46, 92, 94
  12. ↑ а б в Backman, S. & Ihrcke-Åberg, I: Vanha Kirkkonummi. Kyrkslätts hembygdsförening r.f., 2006.
  13. ↑ Muinaisuutemme jäljet 2015, s. 178
  14. ↑ Uuteen maahan — Helsingin ja Vantaan vanha asutus ja nimistö. Suomalaisen kirjallisuuden seura. 14, Saulo Kepsu (2005)
  15. ↑ а б Suomalaisen kirjallisuuden seura. Uuteen maahan — Helsingin ja Vantaan vanha asutus ja nimistö. 39–40, Saulo Kepsu (2005)
  16. ↑ Backman, S. & Ihrcke-Åberg, I: Vanha Kirkkonummi. Kyrkslätts hembygdsförening r.f., 2006.
  17. ↑ Salo, Jussi (13 серпня 2021). Museo­vi­ras­tolta saatu lausunto puoltaa rakennuksen suojelua: Seura­kun­ta­talon suojelusta päätös vielä tänä vuonna?. Kirkkonummen Sanomat (фін.). Процитовано 16 травня 2024.
  18. ↑ Kolmonen, Jaakko 1988. Kotomaamme ruoka-aitta: Suomen, Karjalan ja Petsamon pitäjäruoat, s. 56. Helsinki: Patakolmonen Ky.
  19. ↑ Kirkkonummen kunta. Luonnonsuojelualueet (фін.). Процитовано 16 травня 2024.
  20. ↑ Kirkkonummi - Vesistöjen tila. web.archive.org. 8 травня 2017. Процитовано 16 травня 2024.
  21. ↑ Шаблон:Verkkoviite
  22. ↑ Uudenmaan liitto. Tilastot: Väestö (фін.). Процитовано 16 травня 2024.
  23. ↑ а б Шаблон:Verkkoviite
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кіркконуммі&oldid=42590769