Кір'ят-Шмона

місто на півночі Ізраїлю

Кір'ят-Шмона (івр. קריית שמונה‎) — місто в Північному окрузі Ізраїлю, розташований неподалік від кордону з Ліваном.

Кір’ят-Шмона
קריית שמונה
Герб
герб
Кір’ят-Шмона
Кір’ят-Шмона
Основні дані
33°12′27″ пн. ш. 35°34′11″ сх. д. / 33.20750000002777824° пн. ш. 35.56972222224977287° сх. д. / 33.20750000002777824; 35.56972222224977287Координати: 33°12′27″ пн. ш. 35°34′11″ сх. д. / 33.20750000002777824° пн. ш. 35.56972222224977287° сх. д. / 33.20750000002777824; 35.56972222224977287
Країна Ізраїль Ізраїль
Регіон Північний округ
Засновано 1950
Площа 9,96 км²
Населення 22 625 (2018)
Висота НРМ 80 м
Міста-побратими Hampsteadd (вересень 1978)[1], Нансі (1 травня 1983)[2][1], Меммінген (3 квітня 2009)[3][1], Ужице (1991)[1], Рішон-ле-Ціон (2006)[1]
Телефонний код (+972) 03
Часовий пояс UTC+2, влітку UTC+3
GeoNames 293825
Міська влада
Вебсайт www.k-8.co.il
Мапа
Мапа


CMNS: Кір’ят-Шмона у Вікісховищі

Місто назване на честь вісьмох («вісім» на івриті — «шмона», שמונה) полеглих захисників легендарного поселення Тель-Хай, що знаходиться поруч з Кирьят-Шмона.

Історія ред.

Кирьят-Шмона був заснований в 1950 році як наметовий табір для нових репатріантів з Північної Африки і був названий Кирьят-Йосеф (місто Йосипа, קריית יוסף) в честь національного героя Йосипа Трумпельдора, який загинув в 1920 році при захисті Тель-Хая. Через кілька років на місці табору були побудовані будинки, і в 1974 році Кирьят-Шмона був проголошений містом. Через близькість з ліванської кордоном місто неодноразово піддавався обстрілу ракетами терористичною організацією «Хезболла», що призвело до вторгнення ізраїльських військ до Лівану (1982).

Цікаві ред.

Серед визначних пам'яток міста можна назвати музей, присвячений пам'яті захисників Тель-Хая. Експонати музею розповідають про життя єврейських поселенців того часу. Серед експонатів можна бачити сільськогосподарський реманент, що застосовувалися першими поселенцями долини Хула.

Поруч з музеєм розташоване кладовище, де поховані захисники Тель-Хая. На ньому встановлено пам'ятник роботи Авраама Мельникова. Пам'ятник являє собою лева, поставлений на кам'яний постамент, на якому викарбувані останні слова Йосипа Трумпельдор — «Щастя померти за свою батьківщину». У місті налічується 12 шкіл, у яких навчаються 4 710 учнів (2004). 43,03 % випускників отримують атестат зрілості.

Історико-краєзнавчий музей Кір'ят-Шмона і «Золотий парк» ред.

На вулиці а-Ярден, при виїзді з центру міста у напрямку до кібуці Шамір, розташований історико-краєзнавчий музей міста Кирьят-Шмона. Він знаходиться в невеликої мечеті, побудованої на початку XX століття для жителів арабського села Хальса. Будівля музею — пам'ятник архітектури.

У музеї експонується кілька постійних виставок. На стендах — фотографії арабського села, види старого і нового міста, предмети побуту єврейських поселенців. У центрі музею невеликий зал для перегляду фільмів про історію та становлення міста Кирьят-Шмона.

Поруч з музеєм, на території парку, — будинки перших поселенців. У таких будинках з гофрованої жерсті, загальною площею не більше 10 квадратних метрів, в 50-х роках жили багатодітні єврейські родини. Тут же предмети побуту — примітивна меблі, стара швейна машинка, ящик для зберігання льоду, гасові лампи, бідони для молока, піч, де і сьогодні можна спекти коржі.

Музей міста — це не тільки місце для екскурсій і сімейного відпочинку, а й навчальний центр. Школярі з експонатів музею вивчають історію і природу рідного краю, знайомляться з традиціями. У музеї проходять шкільні екскурсії та практичні заняття, учні старших класів пишуть реферати, відповідають на запитання анкет, проводять екскурсії для дошкільнят і молодших школярів.

Музей знаходиться в мальовничому парку, де протікає Золотий струмок, що впадає в річку Ель-Дахаль. У парку починаються туристичні маршрути для всієї родини. Зелені галявини, містки через струмки, дитячі ігрові майданчики, зарості, що нагадують джунглі, вікові дерева, квітучі газони, відкритий амфітеатр для урочистих міських заходів і свят — все це робить парк і музей улюбленим місцем відпочинку городян.

Примітки ред.

Посилання ред.