Кіньківці
Кіньківці (пол. Kuńkowce) — село на Закерзонні в Польщі, у гміні Перемишль Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 632 особи (2011[1]).
Село
 Координати 49°48′ пн. ш. 22°43′ сх. д. / 49.800° пн. ш. 22.717° сх. д.Координати: 49°48′ пн. ш. 22°43′ сх. д. / 49.800° пн. ш. 22.717° сх. д.
|
Розташування
ред.Село розташоване за 5 км на північний захід від Перемишля та 58 км на південний схід від Ряшева.
Історія
ред.Село згадується в документі 1469 р.
За королівською люстрацією 1589 р. село входило до складу Перемишльської землі Руського воєводства, у селі було 6 ланів оброблюваної землі, млин, 2 загородники і 3 коморники убогих.[2]
У 1880 р. Кіньківці належали до Перемишльського повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорської імперії, у селі було 206 жителів і 17 на землях фільварку (більшість — греко-католики, за винятком кільканадцяти римо-католиків),[3] у 1890 р. було 223 мешканці (194 греко-католики, 17 римо-католиків і 12 юдеїв)
У 1939 році в селі проживало 690 мешканців, з них 200 українців, 280 поляків, 200 польських колоністів міжвоєнного періоду і 10 євреїв[4]. Село входило до ґміни Кіньківці Перемишльського повіту Львівського воєводства. Греко-католики належали до парафії Вапівці Перемиського деканату Перемишльської єпархії.
Після Другої світової війни українців добровільно-примусово виселяли в СРСР, зокрема 4 грудня 1945 р. кілька родин виїхало зі станції в Перемишлі. Решту українців з 28 квітня до 10 травня 1947 р. в ході етнічної чистки під час проведення Операції «Вісла» 72 українця з села було депортовано на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави[5] (в селі залишено 360 поляків).
У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Демографія
ред.Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 315 | 62 | 225 | 28 |
| Жінки | 317 | 50 | 200 | 67 |
| Разом | 632 | 112 | 425 | 95 |
Церква
ред.У 1846 р. українці збудували муровану греко-католицьку церкву Успення Пр. Богородиці. До їх депортації була філіяльною церквою, яка належала до парафії Вапівці Перемиського деканату Перемишльської єпархії.
Див. також
ред.- Apokryf Ruski [Архівовано 3 квітня 2018 у Wayback Machine.] (пол.)
Примітки
ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кіньківці
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Kuńkowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 196. (пол.)
- ↑ Kuńkowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 880. (пол.)
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 56.
- ↑ Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок, повіт Перемишль. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 19 березня 2018.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
|
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |