Вікіпедія

Кухарчук Дмитро Васильович

Особа або особи, які активно редагують цю статтю, за всіма ознаками мають безпосередній стосунок до її предмета. Можливо, стаття потребує поліпшення для відповідності правилам Вікіпедії щодо змісту статей, зокрема правилу про нейтральну точку зору. Подробиці можна знайти на сторінці обговорення.

Кухарчук Дмитро Васильович — український політик, громадський діяч, учасник війни на сході України, член Вищої ради політичної партії Національний корпус[1], затримувався у т. зв. справі черкаських ветеранів, командир 2-го штурмового батальйону 3 ОШБр[2].

Кухарчук Дмитро Васильович
Прізвисько Сліп
Народився 4 червня 1990(1990-06-04) (33 роки)
Вінниця
Громадянство Україна Україна
Національність Українець
Діяльність військовослужбовець
Відомий завдяки політик, громадський діяч, ветеран
Alma mater Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького
Посада Командир 2 штурмового батальйону 3 ОШБр
Партія Національний корпус
Нагороди

Орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня Відзнака Головнокомандувача ЗСУ «Срібний Хрест» Відзнака Головнокомандувача ЗСУ «Сталевий Хрест»

Нагрудний знак «За сприяння в обороні Києва»

Життєпис ред.

Народився 4 червня 1990 року у Вінниці. Закінчив Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, здобув ступінь бакалавра філософії. Згодом працював журналістом-фрілансером[3]. На межі 2000-х і 2010-х активно брав участь у діяльності руху Ультрас в Черкасах.

Активний учасник Революції Гідності, брав участь у штурмі Черкаської облдержадміністрації та протистоянні на вулиці Грушевського в Києві[4].

Навесні 2014 року став добровольцем батальйону «Азов». Брав участь у бойових діях на сході України, зокрема у визволенні Мар'їнки, Іловайській та Широкинській операціях.

У 2023 не зважаючи на участь в бойових діях отримав диплом магістра філософії в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького.

Політична діяльність ред.

З 2016 року є членом Вищої Ради політичної партії Національний корпус, очолює Черкаський обласний осередок партії[5]. Працював помічником на громадських засадах народного депутата Верховної Ради 8 скликання Андрія Білецького[6].

У січні 2018 року був організатором блокування трибуни на сесії Черкаської міськради, яка 4 рази поспіль не могла ухвалити бюджет. В результаті блокування відбувся значний медійний резонанс і бюджет був ухвалений[7][8]

У 2019 році балотувався до Верховної Ради 9 скликання як самовисуванець та член партії «Національний корпус» по 194 округу[9][10].

У березні 2019 року брав участь в акціях «Національного корпусу» проти президента Порошенка (відома також як «кампанія проти свинарчуків»). Був організатором і безпосереднім учасником блокування президентського кортежу в Черкасах. В ході акції Кухарчук був затриманий.[11][12].

У листопаді 2019 року зробив скандальну заяву про здачу інтересів держави «Соросу та Ротшильдам».[13]

25 вересня 2020 року був зареєстрований ТВК як кандидат на посаду Черкаського міського голови від партії «Національний корпус»[14]. Під час виборчих перегонів використовував гасло «Той, хто вигнав Пороха!» і в результаті виборів посів третє місце[15].

Затримання ред.

14 серпня 2021 року брав участь в акції протесту Національного корпусу на вулиці Банковій, під час якої відбувалися сутички з поліцією. Проти найактивніших учасників тих подій (серед яких був і Дмитро Кухарчук) було порушено кримінальну справу (так звана «справа черкаських ветеранів»).

30 серпня 2021 року Печерський районний суд міста Києва ухвалив тримання під вартою (без застави) в якості запобіжного заходу для Дмитра Кухарчука та Олега Довбиша (також ветерана полку «Азов», лідера черкаського руху Ультрас)[16][17]

Незадовго до цього під Печерським відділком поліції Дмитро Кухарчук публічно перерізав собі вени на руці на знак протесту через «переслідування ветеранів».[18][19].

Національний корпус називає затримання «черкаських ветеранів» політичними репресіями проти своєї політичної сили[20].

У вересні 2021 року, перебуваючи в слідчому ізоляторі, став кандидатом в народні депутати по 197 округу в Черкаській області[21].

Військова діяльність ред.

Навесні 2014 року став добровольцем батальйону «Азов». Брав участь у бойових діях на сході України, зокрема у визволенні Мар'їнки, Іловайській та Широкинській операціях.

На початку повномасштабного вторгнення стояв на обороні Київщини, став ротним у підрозділі ССО «Азов» Київ. У його складі взяв участь у Запорізькій кампанії[22].

Восени 2022 року посів посаду командира 2-го штурмового батальйону 3 ОШБр[23].

У період з січня по квітень 2023 року його батальйон тримав оборону на Бахмутському напрямку та стабілізував фронт на південному фланзі від Бахмута[24].

У травні 2023 року 2-ий штурмовий батальйон під командуванням Кухарчука розпочав контрнаступ Збройних Сил України на Бахмутському напрямку. За 5 місяців було проведено успішні операції на каналі Сіверський-Донець, відбулась деокупація н.п. Андріївка[25].

Загалом за час контрнаступу 3 ОШБр звільнила 26 км2.

Нагороди ред.

Орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня

Відзнака Головнокомандувача ЗСУ «Срібний Хрест» та «Сталевий Хрест»

Нагрудний знак «Сприяння в обороні Києва»

Цікаві факти ред.

Однокласницею Дмитра була Анна Асті — відома співачка, котра популярна на Росії і продовжує будувати свою кар'єру там після 2022 року, не зважаючи на те, що зустріла повномасштабне вторгнення в Україні.[26]

Примітки ред.

  1. ↑ "ВИЩА РАДА". Національний корпус. Архів оригіналу за 20 жовтня 2021. Процитовано 8 вересня 2021.
  2. ↑ 3 окрема штурмова бригада: вакансії | Як вступити на контракт до 3 ОШБр | Попасти в 3ОШБр. ab3.army. Процитовано 5 липня 2023.
  3. ↑ "Дмитро Кухарчук: Про свою зарплату, прізвисько і найбільший черкаський хабар (Суботнє інтерв’ю)". Прочерк (про це говорять Черкаси). Архів оригіналу за 8 вересня 2021. Процитовано 8 вересня 2021.
  4. ↑ "Національний корпус в обличчях: хто ці люди і звідки". BBC News. Архів оригіналу за 8 вересня 2021. Процитовано 8 вересня 2021.
  5. ↑ "Черкаський обласний осередок партії". Національний корпус. Архів оригіналу за 8 вересня 2021. Процитовано 8 вересня 2021.
  6. ↑ "Помічники Білецького Андрія Євгенійовича". Архів оригіналу за 8 вересня 2021. Процитовано 8 вересня 2021.
  7. ↑ ""Депутатів не випускати!" Названі організатори "кривавої сесії" в Черкасах". Архів оригіналу за 8 вересня 2021. Процитовано 1.02.2018.
  8. ↑ "Хуліганство як спосіб ухвалення бюджету Черкас". Громадське. Архів оригіналу за 8 вересня 2021. Процитовано 01 ЛЮТОГО 2018.
  9. ↑ "Відомості про підрахунок голосів виборців в одномандатному виборчому окрузі №194". Центральна виборча комісія України. Архів оригіналу за 8 вересня 2021. Процитовано 8 вересня 2021.
  10. ↑ "невідома біографія Кухарчука, пункти програми та зарядка у студії". 18000. Архів оригіналу за 8 вересня 2021. Процитовано 8 вересня 2021.
  11. ↑ "Поліція затримала двох підозрюваних в організації сутичок у Черкасах". Громадське. Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 10 березня 2019.
  12. ↑ "ДМИТРО КУХАРЧУК – ЩО ВІДОМО ПРО ЧЕРКАСЬКОГО ГЕРОЯ-АТОШНИКА, ЯКОГО ЗАТРИМАНО ЧЕРЕЗ КОНФЛІКТ З ПРЕЗИДЕНТОМ?". Архів оригіналу за 8 вересня 2021. Процитовано 11.03.2019.
  13. ↑ "Компанії Ротшильда і Сороса стоять у черзі на купівлю української землі, – Дмитро Кухарчук". Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 13.11.2019.
  14. ↑ "На посаду мера Черкас: ТВК зареєструвала ще чотирьох кандидатів". Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 25 вересня 2020.
  15. ↑ " Підтримка виборців, яку отримав Дмитро Кухарчук, насправді є рейтингом міського голови Черкас". Прочерк (про це говорять Черкаси). Архів оригіналу за 8 вересня 2021. Процитовано 8 вересня 2021.
  16. ↑ "Сутички під ОП: суд відправив під варту представників «Нацкорпусу» Довбиша та Кухарчука". Громадське. Архів оригіналу за 30 серпня 2021. Процитовано 30 серпня 2021.
  17. ↑ "Суд заарештував на два місяці керівника Черкаського відділення "Нацкорпусу" Кухарчука". Архів оригіналу за 30 серпня 2021. Процитовано 30 серпня 2021.
  18. ↑ "Член Нацкорпусу Кухарчук порізав руку під Печерським відділком поліції на знак протесту через «переслідування ветеранів»". Архів оригіналу за 30 серпня 2021. Процитовано 30 серпня 2021.
  19. ↑ "Арешт членів Нацкорпусу: Кухарчук порізав собі вени під відділенням поліції (фото, відео)". Архів оригіналу за 31 серпня 2021. Процитовано 30 серпня 2021.
  20. ↑ "Влада продовжує репресії проти ветеранів війни!". Архів оригіналу за 8 вересня 2021. Процитовано 28 серпня 2021.
  21. ↑ "Ветеран "Азова" балотується в депутати з СІЗО". Архів оригіналу за 20 вересня 2021. Процитовано 18 вересня 2021.
  22. ↑ Конопльова, Марина (27 квітня 2022). На Запоріжжі ССО «Азову» під час «вилазки» взяли в полон двох окупантів (ВІДЕО). ШоТам (укр.). Процитовано 4 листопада 2023.
  23. ↑ Командир 2-го батальйону 3-ї ОШБр Дмитро Кухарчук розповів про успіхи в контрнаступі та нестачу необхідного озброєння.
  24. ↑ Воевать стало проще, потому что мы поняли тактику Вагнера — комбат 3-й ОШБр Кухарчук. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Процитовано 4 листопада 2023.
  25. ↑ «Головний український головоріз» Дмитро Кухарчук розповів, як відбувалося звільнення Андріївки. www.ukrinform.ua (укр.). 26 жовтня 2023. Процитовано 4 листопада 2023.
  26. ↑ Anna Asti сиділа в Україні під бомбами і все одно поїхала до росії: блогерка розкрила секрет співачки.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кухарчук_Дмитро_Васильович&oldid=42534464