Кутб ад-Дін Айбек
Айбек, Кутб-уд-дін Айбек (перс. і урду قطب الدین ایبک) — тюркський правитель середньовічної Індії, перший султан Делі (з 1206 по 1210 роки) і засновник Гулямської династії[1].
| Кутб ад-Дін Айбек араб. قطب الدين أيبك | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 12 червня 1206 — 1210 | ||
| Наступник: | Арам-шах | |
| Народження: |
1150 Туркестан | |
| Смерть: |
1210 Лахор | |
| Причина смерті: | падіння з коняd | |
| Поховання: | Q31310224? | |
| Релігія: | Іслам | |
| Рід: | Рабська династія | |
| Діти: | Qutub Begumd і Арам-шах | |
Ранні роки ред.
Айбек народився в Центральній Азії та був тюркського походження[2][3]. Ще в дитинстві його було продано в рабство і він став рабом (гулямом) правителя Нішапура. Його власник поводився з ним як із сином та дав чудову освіту[4]. Але після смерті хазяїна його сини знову продали Айбека і він врешті потрапив у власність військового командувача Мухаммада Ґорі.
Кар'єра ред.
Мухаммад Ґорі був успішним військовиком, що зумів підкорити території сучасних Афганістану, Пакистану і Північної Індії. Під його командою Айбек взяв участь у штурмі Делі 1193 року[5] та створенні першої мусульманської адміністрації регіону.
Згодом Айбек став найбільш приближеним генералом Ґорі. Після 1193 року Ґорі зусередив свої зусилля на Середній Азії, а Айбек залишився його намісником у Північній Індії.
Заснування Делійського султанату ред.
Після смерті султана Ґорі 1206 року, в якій Айбек проголосив себе султаном - самостійним правителем довірених йому територій. Середньоазійські володіння Ґорі були незабаром захоплені монгольськими силами на чолі з Чингізханом, але Айбеку вдалося не допустити їх до Індії.
На момент формальної коронації Кутб ад-Дін Айбек вже давно мав владу в регіоні, яким правив з Лахора. Але з коронацією він встановив столицю у Делі, що стало початком існування Делійського султанату. За його правління в Делі були засновані перші мусульманські пам'ятники, зокрема знаменитий комплекс Кутб.
Смерть і спадщина ред.
Айбек помер в 1210 році внаслідок нещасного випадку та був похований в Лахорі. Після нього влада перейшла до його сина Арама[1], якого було вбито іншим колишнім рабом та чоловіком дочки Айбека, Ілтутмишем, який сам став наступним султаном Делі.
Посилання ред.
- ↑ а б Dynastic Chart [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] The Imperial Gazetteer of India, v. 2, p. 368.
- ↑ India: The early Turkish sultans. Архів оригіналу за 5 травня 2008. Процитовано 13 грудня 2009.
- ↑ Slave Dynasty and the Beginning of the Delhi Sultanate. Архів оригіналу за 18 лютого 2010. Процитовано 13 грудня 2009.
- ↑ Fluent in Persian and Arabic (page 2). Архів оригіналу за 3 липня 2014. Процитовано 13 грудня 2009.
- ↑ De La Fosse, Claude Fraser (1917) History of India (revised edition) Macmillan & Co., London, p. 96 [Архівовано 7 листопада 2012 у Wayback Machine.] OCLC 13241962
Ресурси Інтернету ред.
- India: The early Turkish sultans [Архівовано 5 травня 2008 у Wayback Machine.]
- Slave Dynasty and the beginning of the Delhi Sultanate [Архівовано 18 лютого 2010 у Wayback Machine.]