Куріпка китайська
| Куріпка китайська | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Bambusicola thoracicus (Temminck, 1815) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Perdix thoracica Bambusicola thoracica | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Куріпка китайська[2] (Bambusicola thoracicus) — вид куроподібних птахів родини фазанових (Phasianidae)[3]. Ендемік Китаю, інтродукований до Японії. Острівна куріпка раніше вважалася підвидом китайської куріпки, однак була визнана окремим видом[4].
Опис ред.
Довжина птаха становить 28-33 см, вага 200-350 г. Самці є дещо більшими за самиць. Тім'я і потилиця коричневі, пера на них мають рудуваті кінчики. Лоб, передня частина обличчя і широкі "брови" над очима сизі. "Брови" доходять до потилиці, знизу за очима вони окаймлені вузькою темною смугою. Підборіддя, горло, щоки і шия з боків яскраво-рудувато-коричневі, груди сизі, знизу окаймлені нечіткою рудувато-коричневою смугою. Решта нижньої частини тіла і боки яскраво-охристі, боки поцятковані чорними або бурими плямами. Верхня частина тіла оливково-коричнева, верхня частина спини і плечі поцятковані темними смужками і темно-бордовими плямами, на крилах вони переходять у чорні плями, частоково окаймлені білими смугами. Крила сірувато-коричневі. Нижня частини спини, надхвістя і верхні покривні пера хвоста оливково-коричневі. поцятковані невеликими темними плямками. Хвіст рудувато-коричневий, поцяткований охристо-коричневими смугами. Райдужки темно-карі, дзьоб сірий з чорним кінчиком, лапи сірувато-оливково-зелені, у самців на лапах є шпори. Молоді птахи мають переважно сірувато-коричневе забарвлення, нижня частина тіла у них поцяткована охристими смугами.
Поширення і екологія ред.
Китайські куріпки мешкають в Південному Китаї, від Сичуанської западини і провінції Гуйчжоу на схід черех Хунань, схід Цзянсі і північ Гуандуну до Фуцзяня і південного Чжецзяна. У 1919 році вони були інтродукований до Японії, де успішно прижилися і наразі поширені на Кюсю, Сікоку південному Хонсю та на сусідніх островах, а також на островах Міяко, Хатідзьо та Іото[5][6]. Також були спроби інтродукувати птахів на Гаваях[7]. Китайські куріпки живуть в лісах, чагарникових і бамбукових заростях та на луках, в Японії також в парках. Зустрічаються парами або зграйками до 20 птахів, на висоті до 1000 м над рівнем моря, місцями на висоті до 2000 м над рівнем моря. Взимку в Японії птахи іноді формують зграї до 40 птахів. Китайські куріпки живляться листям, пагонами, насінням і безхребетними. Сезон розмноження у них триває в квітні-травні. Птахи гніздяться в невеликій заглибині в землі, біля підніжжя дерева, серед чагарників або в густій траві. В кладці від 3 до 7 охристих або блідо--коричневих яєць. Інкубаційний період триває 17-19 днів, насиджують лише самиці. За пташенятами доглядають і самиці, і самці.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Bambusicola thoracicus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 23 січня 2023
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2023). Pheasants, partridges, francolins. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 23 січня 2023.
- ↑ Chih-Ming Hung et al. Species delimitation in the Chinese bamboo partridge Bambusicola thoracica (Phasianidae; Aves) // Zoologica Scripta. — 2014. — Т. 43, вип. 6. — С. 562-575. — DOI:.
- ↑ deVries, Fer-Jan (1998). An Unofficial Checklist of the Birds of Japan.
- ↑ Checklist of the Birds of the ABA Pacific Region. rosssilcock.com.
- ↑ MBTA - Protected & Nonprotected Species. U.S. Fish & Wildlife Service. Архів оригіналу за 2 вересня 2006. Процитовано 30 червня 2019.
Джерела ред.
- Steve Madge, Phil McGowan und Guy M. Kirwan: Pheasants, Partridges and Grouse. A Guide to the Pheasants, Partridges, Quails, Grouse, Guineafowl, Buttonquails and Sandgrouse of the world. Christopher Helm, London 2002, ISBN 0-7136-3966-0.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |