Курт Аланд (нім. Kurt Aland 28 березня 1915, Берлін13 квітня 1994, Мюнстер) — німецький євангелічний богослов, екзегет, фахівець з церковної історії і текстології Нового Завіту, професор Вестфальського університету імені Вільгельма в Мюнстері.

Курт Аланд
нім. Kurt Aland
Народився 28 березня 1915(1915-03-28)[1][2][…]
Штегліц, Штегліц-Целєндорфd, Берлін, Німецька імперія
Помер 13 квітня 1994(1994-04-13)[1][2][…] (79 років)
Мюнстер, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина[1]
Поховання Zentralfriedhof Münsterd
Країна  Німеччина
 НДР
Діяльність богослов, історик церкви, історик, викладач університету
Alma mater HU Berlin
Заклад Вестфальський університет імені Вільгельма
Університет Мартіна Лютера
HU Berlin
Членство Саксонська академія наук (14 липня 1958)
Геттінгенська академія наук
Нідерландська королівська академія наук
Британська академія
Саксонська академія наук
У шлюбі з Barbara Alandd
Нагороди

CMNS: Курт Аланд у Вікісховищі

Життєпис ред.

У 1933 вступив до Берлінського університету ім. Гумбольдтів, де вивчав теологію, філологію, археологію та історію.

У 1938 склав іспит з теології не в самому університеті, а в так званій Сповідуючій церкві (гілки Євангелічної церкви Німеччини, яка чинила опір нацистському режиму), до якої Аланд приєднався у 1935. У Сповідуючій церкві Курт брав участь у виданні журналу «Молода церква».

У 1939 Аланд захищає ліценціат з теології під керівництвом професора церковної історії Ганса Ліцманна (18751942).

У 1939 призваний на військову службу, в 1940 отримав важке поранення у Франції, а вже в наступному році демобілізувався.

У тому ж році став головним редактором «Богословської літературної газети» («Theologische Literaturzeitung»), де публікувалися рецензії на книги і статті з теології. У 1941 захистив докторську дисертацію.

1944 стає пастором Євангелічної церкви Німеччини.

У 1946 році в совєцькій окупаційній зоні був призначений екстраординарним професором богословського факультету Берлінського університету.

З 1947 крім викладання в Берлінському університеті очолює професорську кафедру Університету Галле.

У 1950 став почесним доктором богословського факультету Геттінгенського університету.

Через критичне ставлення до політичного режиму НДР був заарештований в 1953, але після тримісячного перебування у в'язниці — випущений.

У 1958 разом з сім'єю емігрував до ФРН і влаштувався в Мюнстері. Його багатюща бібліотека, що складалася з 8 тисяч томів, була конфіскована на користь університету.

У 1959 К. Аланд стає професором Вестфальського університету імені Вільгельма в Мюнстері.

Тут він заснував Інститут новозавітної текстології в 1959 і керував ним до виходу на пенсію в 1983. Діяльність Аланда в інституті отримала всесвітню популярність у зв'язку з виданням (спільно з Ервіном Нестле) критичного грецького тексту Нового Заповіту, що враховує більшість збережених новозавітних папірусів і рукописів. Це видання відоме під назвою «Новий Завіт Грецькою в редакції Нестле–Аланда», воно витримало численні перевидання (останнє, 28-е видання вийшло в 2012). Крім цього, Аланд видавав і інші праці з новозавітної текстології.

Крім досліджень в галузі текстології Нового Завіту, Аланд широко відомий як церковний історик, який вивчав як раннє християнство, так і історію Реформації.

Член Нідерландської королівської академії наук ( 1976), член-кореспондент Британської академії (1969). Також Аланд став почесним доктором богословського факультету Геттінгенсього університету (1950) і Сент-Ендрюського університету (Шотландія, 1957).

Бібліографія ред.

Бібліографія робіт Аланда Курта налічує кілька сотень найменувань (див. Список мовою оригіналу — Аланд Курт).

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #118501348 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б Kurt Aland — 2009.

Посилання ред.

  • Аланд Курт. Архів оригіналу за 12 квітня 2012. Процитовано 10 грудня 2009.
  • Аланд Курт [Архівовано 22 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // Православна енциклопедія