Баня Скелі
Баня Ске́лі (араб. قبة الصخرة, Кубат ас-Сахра; івр. כיפת הסלע, Кіпат га-Села, «Баня Каменя») — мусульманське святилище на Храмовій горі в Старому місті Єрусалима. Назва походить від Наріжного Каменя, що вважається базовим каменем світобудови. Споруджене грецькими майстрами[2] за наказом омеядського халіфа Абда аль-Маліка в 691—692 роках, під час ісламської міжусобиці, на місці Другого Єрусалимського храму, знищеного римлянами в 70 році. Спроектоване і оздоблене за взірцем сусідніх візантійських християнських церков з мозаїками[3]. Восьмикутна форма, найімовірніше, навіяна формами Церкви сидіння Богородиці, збудованої між 451—458 рр. на шляху між Єрусалимом і Вифлеємом[3]. Зруйноване землетрусом в 1015 р., відреставроване у 1022—1023 рр. Сильно змінило свій зовнішній вигляд в Османську і новітню добу: стіни покрили кахлями із геометричними візерунками, а дах — золотом у 1959—1961 рр. і 1993 р. Одна з найстаріших пам'яток ісламської архітектури, що збереглися до сьогодні. Розташована поруч із мечеттю аль-Акса (третьою по значимості святинею мусульманського світу).
| Баня Скелі | |
|---|---|
|
| |
| 31°46′41″ пн. ш. 35°14′07″ сх. д. / 31.77805555558378003° пн. ш. 35.235277777805777077° сх. д.Координати: 31°46′41″ пн. ш. 35°14′07″ сх. д. / 31.77805555558378003° пн. ш. 35.235277777805777077° сх. д. | |
| Країна | Ізраїль/Палестина |
| Розташування | Старе місто Єрусалима |
| Тип | купол і мечеть |
| Матеріал | мармур, деревина, алюміній[1], мідь[1], нікель[1] і сусальне золото[1] |
| Стиль | Umayyad artd |
| Дата заснування | 691 |
|
| |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Назва ред.
- Баня Ске́лі, або Баня Каменя (араб. قبة الصخرة, Qubbat al-Sakhrah, «Куббат ас-Сахра»; івр. כיפת הסלע, Kippat ha-Sela) — від Наріжного Каменя світобудови, який покриває святиня з банею.
- Храм Госпо́дній (лат. Templum Domini), або просто Храм (лат. Templum) — назва в часи хрестоносців і Єрусалимського королівства[4][2].
Історія ред.
Баня Скелі споруджений на вершині гори, священної для трьох релігій — мусульман, юдеїв і християн. Тут, за переказами, Авраам (Ібрахім) збирався принести в жертву свого сина. Тут цар Соломон (Сулейман) побудував легендарний Єрусалимський храм.
За словами історика аль-Мукаддасі (Х століття), ідея будівництва полягала в тому, щоб затьмарити розташований поруч християнський храм Святого Гробу, «щоб не засліплювати уми мусульман його пишністю і величністю». Зведення Бані Скелі було сприйнято в мусульманському світі як символ перемоги і торжества ісламу. Зодчим вдалося створити будівлю, що дійсно панує над містом — в панорамі старого Єрусалиму в першу чергу впадає в очі його золота баня. Нижня частина будівлі (восьмикутник у плані) всередині розділена надвоє колонадою, що створює подвійний обхід навколо наріжного каміню.
Камінь заснування виступає над підлогою на висоту 1,5 м. Навколо скелі по периметру стоять 4 потужних стовпи, що тримають баню і безліч легких витончених колон. Висота простору під банею точно дорівнює діаметру бані (близько 20 м). Число архітектурних елементів кожного виду чітко кратне чотирьом — священному числу мусульман.
Араби ред.
Баня Скелі був сильно пошкоджений землетрусами 808 і 846 років[5]
1015 року внаслідок чергового землетрусу будівля повністю завалилася і була зведена наново у 1022—1023 роках. Баневі мозаїки відремонтували у 1027—1028 роках[6].
Хрестоносці ред.
Протягом багатьох століть християнські паломники до Єрусалиму відвідували Храмову гору і мали змогу оглядати Баню Скелі. Але насильство з боку мусульман, зокрема наказ халіфа аль-Хакіма зруйнувати Церкву Святого Гробу, призвело до релігійної конфронтації і початку хрестових походів[7].
1099 року, в ході Першого хрестового походу, хрестоносці захопили Єрусалим і знищили більшість його мусульманського та єврейського населення. Загарбники перетворили Баню Скелі на церкву, доручивши доглядати за ним чернечому Ордену августинців, а сусідню мечеть Аль-Акса зробили палацом єрусалимських королів.
Близько 1119 року Баню Скелі передали чернечо-лицарському Ордену тамплієрів. Назва самого ордену походила від Бані Скелі, який вони називали Храмом Господнім (лат. Templum Domini). Сусідня мечеть Аль-Акса вважалася Храмом Соломона[джерело?]. Храм Господній був одним із символів тамплієрів й фігурував на печатках великих магістрів Ордену. Він став архітектурним взірцем для ряду круглих тамплієрських церков-ротунд у Європі[8].
З часом, внаслідок плутанини у європейських джерелах, Баню Скелі так само стали називати Храмом Соломона, ототожнюючи його із мечеттю аль-Акси.
-
1455 -
1545 -
1600 -
-
Кембриджська ротунда
Галерея ред.
-
1837 -
1856 -
1866 -
1900 -
Османські кахлі. XVI ст. -
-
.jpg)
Примітки ред.
- ↑ а б в г https://www.arabnews.com/node/1824536/amp
- ↑ а б Jeffer 2010, p. 132.
- ↑ а б Avner 2010, pp. 31–50 [43–44].
- ↑ Pringle 1993.
- ↑ Amiran, D.H.K.; Arieh, E.; Turcotte, T. (1994). Earthquakes in Israel and adjacent areas: macroseismic observations since 100 B.C.E. // Israel Exploration Journal. 44 (3/4): 260–305 [267].
- ↑ Necipoğlu 2008, p. 31.
- ↑ Stark, R. God's Battalions; a Case for the Crusades. NY: Harper Collins, 2009, pp. 84–85.
- ↑ The Architecture of the Italian Renaissance, Jacob Burckhardt, Peter Murray, James C. Palmes, University of Chicago Press, 1986, p. 81
Бібліографія ред.
- Avner, R. The Dome of the Rock in light of the development of concentric martyria in Jerusalem [Архівовано 25 березня 2017 у Wayback Machine.] // Muqarnas: An Annual on the Visual Cultures of the Islamic World. Volume 27. Leiden: Brill, 2010. pp. 31–50 [43–44].
- Grabar, O. The Dome of the Rock. Cambridge, Massachusetts: Belknap Press, 2006.
- Flood, F. The Ottoman windows in the Dome of the Rock and the Aqsa Mosque [Архівовано 29 липня 2020 у Wayback Machine.] // Ottoman Jerusalem: The Living City: 1517–1917. Volume 1. London: Altajir World of Islam Trustm, 2000. pp. 431–463.
- Jeffery, G. A Brief Description of the Holy Sepulchre Jerusalem and Other Christian Churches in the Holy City: With Some Account of the Mediaeval Copies of the Holy Sepulchre Surviving in Europe. Cambridge University Press, 2010.
- Kessler, C. Above the ceiling of the outer ambulatory in the Dome of the Rock in Jerusalem // Journal of the Royal Asiatic Society of Great Britain and Ireland. No. 3/4 (1964): 83–94.
- Kessler, C. Abd Al-Malik's inscription in the Dome of the Rock: a reconsideration // Journal of the Royal Asiatic Society of Great Britain and Ireland. No. 1 (1970), pp. 2-14.
- Necipoğlu, G. The Dome of the Rock as palimpsest: 'Abd al-Malik's grand narrative and Sultan Süleyman's glosses [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Muqarnas: An Annual on the Visual Culture of the Islamic World. Volume 25. Leiden: Brill, 2008. pp. 17–105.
- Pringle, D.The Churches of the Crusader Kingdom of Jerusalem: Vol. 3, The City of Jerusalem. Cambridge University Press, 1993.
- Richmond, E. The Dome of the Rock in Jerusalem: A Description of its Structure and Decoration. Oxford: Clarendon Press, 1924.
Посилання ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Баня Скелі
- Kamiya, T. Dome of the Rock [Архівовано 11 вересня 2021 у Wayback Machine.] // Architecture of Islam. 2006
- Dome of the Rock [Архівовано 14 серпня 2019 у Wayback Machine.] // Archnet