Кунів

село в Ізяславському районі Хмельницької області

Ку́нів — село в Україні, у Плужненській сільській громаді Шепетівського району Хмельницької області. Населення становить 644 особи.

село Кунів
Герб Кунева Прапор Кунева
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Шепетівський район
Громада Плужненська сільська громада
Облікова картка Кунів на сайті ВРУ 
Основні дані
Засноване 1462
Населення 644 особи (2001)
Площа 1,616 км²
Густота населення 398,51 осіб/км²
Поштовий індекс 30310
Телефонний код +380 3852
Географічні дані
Географічні координати 50°14′27″ пн. ш. 26°22′01″ сх. д. / 50.24083° пн. ш. 26.36694° сх. д. / 50.24083; 26.36694Координати: 50°14′27″ пн. ш. 26°22′01″ сх. д. / 50.24083° пн. ш. 26.36694° сх. д. / 50.24083; 26.36694
Середня висота
над рівнем моря
207 м
Водойми р. Вілія
Місцева влада
Адреса ради 30320, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, с. Плужне, вул. Бортника, 7
Карта
Кунів. Карта розташування: Україна
Кунів
Кунів
Кунів. Карта розташування: Хмельницька область
Кунів
Кунів
Мапа
Мапа

CMNS: Кунів у Вікісховищі

Історія ред.

Перша згадка про цю оселю датується 1545 роком, в описі Кременецького замку, де в числі городень була городня Семена і Михайла Яловицьких з Кунева. Крім цього в 1569 році в грамоті короля Жигимонта Августа про прилучення Волинської землі до Польщі. В 1582 році платив з Кунева Пйотр Бучацький-Творовський[1] від 8 «димів» і 3 город. Після Єловицьких, село перейшло до Малинських, а від них до Яблоновських. В містечку була дерев'яна церква на місці старої 16 століття, церковно-парафіяльна школа з 1886 року, 2 гарбарні й броварня, мурований костел. В другій половині 19 століття в селі 131 двір, 1036 українців, 75 поляків і 800 євреїв. В 1831 році Кунів конфісковано і передано до московської казни. Колись в селі стояв палац Яблоновських, оточений гарним парком, від якого залишилися тільки руїни. За переписом 1911 року в Куневі було 2826 жителів, волосна і міщанська управа, пошта, телеграф, земська поштова станція, агроном, акушерка, аптека, 3 аптечні склади, 32 крамниці, водяний млин, позичкова каса, 1 ресторан і 12 ярмарків щорічно. В містечку були залишки валів старого замку.

Населення ред.

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Кількість Відсоток
українська 637 98.91%
російська 6 0.93%
румунська 1 0.16%
Усього 644 100%

Люди ред.

Народилися ред.

  • Недошовенко Тамара Федорівна (нар. 1950) — українська художниця і педагог.

Поховані ред.

Розвідниці НКВС-НКДБ СРСР під час німецько-радянської війни, членкині партизанського загону «Переможці»:

Примітки ред.

Література ред.

Посилання ред.