Куницева акула оманська
Куницева акула оманська | ||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Iago omanensis (Norman, 1939) | ||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||
|
Куницева акула оманська (Iago omanensis) — акула з рід Яґо родини Куницеві акули. Інша назва «великоока куницева акула».
Опис ред.
Загальна довжина досягає 58 см, середній розмір становить 30-37 см. Голова довга. Морда відносно вузька. Очі великі, овальні, з мигальною перетинкою. За ними розташовані невеличкі бризкальця. Під очима є щічні горбики. Губні борозни виражені. Рот невеликий, дугоподібний. Зуби невеличкі, з притупленими верхівками. У неї 5 пар коротких зябрових щілин. Зяброва область широка. Тулуб стрункий. Грудні плавці широкі. Має 2 відносно невеличких спинних плавця, з яких передній більше за задній. Передній спинний плавець починається навпроти середини грудних плавців. Задній плавець починається попереду анального плавця і закінчується навпроти кінця анального плавця. Черевні плавці маленькі. Анальний плавець менше за задній спинний плавець. Хвостовий плавець вузький, гетероцеркальний з характерним «вимпелом» на верхній лопаті.
Забарвлення сіро-коричневе або коричневе. Черево світліше за спину та боки. Кінчики та крайки плавців темніше за загальний фон.
Спосіб життя ред.
Тримається на глибинах від 110 до 2200 м, континентальному шельфі. Полює біля дна, є бентофагом. Живиться костистою рибою, черевоногими та двостулковими молюсками, глибоководними кальмарами, невеличкими восьминогами, раками-богомолами, личинками креветок, водоростями.
Це живородна акула. Самиця народжує до 10 акуленят завдовжки 17 см.
М'ясо їстівне, ловиться місцевими рибалками. Внаслідок невеличкого розміру та глибоководного способу життя не є об'єктом промислового вилову.
Загрози для людини не становить.
Розповсюдження ред.
Мешкає в Червоному та Аравійському морі (уздовж узбережжя Аравійського півострова, Пакистану та західного берегу Індії).
Джерела ред.
- Froese R., Pauly D. (eds.) (2021). Iago omanensis на FishBase. Версія за серпень 2021 року.