Кунегунда Угорська
Свята Кінга, Кунегу́нда Угорська (пол. Święta Kinga, угор. Szent Kinga, ісп. Cunegunda de Polonia; 1224 — 24 липня 1292, Старий Сонч) — найстарша донька угорського короля Бели IV і Марії Ласкарини, дружина краківсько-сандомирського князя Болеслава V Сором'язливого, клариска, католицька свята, патронка вбогих і гірників соляних шахт.
| Кунегунда Угорська | |
|---|---|
 | |
| Народилася |
5 березня 1224[1][2] Естергом, Естергом[d], Esztergom Countyd, Угорське королівство |
| Померла |
24 липня 1292[3][1] (68 років) Старий Сонч, Новосандецький повіт, Малопольське воєводство, Республіка Польща |
| У лику | святий |
 Медіафайли на Вікісховищі | |
Є нащадком Великих князів Київський Володимира Мономаха та Ярослава Мудрого. Праправнучка української княжни Єфросинії, доньки Великого князя Київського Мстислава Великого. Рідна тітка Короля Русі Юрія І.
Біографія ред.
Кунегунда була найстаршою з 10 дітей Бели IV. Її сестрами були св. Маргарита Угорська, бл. Йолента — дружина калішського князя Болеслава Побожного, Констанція — дружина галицького князя, короля Русі Лева І, Анна — дружина галицького князя, бана Мачви і Славонії Ростислава Михайловича, Єлизавета — дружина баварського герцога Генриха ХІІІ Віттельсбаха, брат Стефан став королем Угорщини.
Батько Бела IV заручив її 1239 р. з Болеславом, сином покійного краківського князя Лешка Білого. До повноліття її відіслали до двору матері нареченого княжни Гремислави. Весілля відбулось 1247 р., але подружжя уклало угоду про шлюб чистоти і фізично він не був реалізований. За легендою Кунегунда спричинилась до початку видобутку солі з шахт Бохні і Велички, спровадивши з Угорщини перших гірників. Після смерті чоловіка 1279 р. вона заклала у Старому Сончі монастир кларисок, де перебувала до смерті 1292 року.
Канонізація ред.
Св. Кунегунду чи Кінгу беатифікував 1690 р. Папа Римський Олександр VIII. Папа Римський Бенедикт XIII проголосив св. Кінгу 1715 р. патронкою королівства Польщі і Литви, а 1901 р. її проголосили патронкою тарновської дієцезії. Канонізував св. Кінгу 16 червня 1999 р. папа св. Іван Павло ІІ. День пам'яті - 24 липня.
Культ в Україні ред.
Костел в честь блаженної Кінґи збудований у Східниці (нині — храм Св. Миколая ПЦУ) за проєктом польського архітектора Славомира Одживольського у 1895–1896 рр.
Родовід ред.
Кунегунда веде свій родовід, в тому числі, й від Великих князів Київських з роду Мономаховичів та Ярославичів.
| Геза II, король Угорщини | ||||||||||||||||
| Бела III, Король Угорщини, Король Галичини | ||||||||||||||||
| Єфросинія Мстиславівна, донька Великого князя Київського | ||||||||||||||||
| Андрій Єрусалимський, Король Угорщини, Король Галичини і Волині | ||||||||||||||||
| Рено де Шатільйон, князь Антиохійський | ||||||||||||||||
| Агнеса Антиохійська | ||||||||||||||||
| Констанція, княгиня Антиохії | ||||||||||||||||
| Бела IV, Король Угорщини, Король Галичини і Волині | ||||||||||||||||
| Бертольд III, маркграф Істрії | ||||||||||||||||
| Бертольд IV, герцог Меранський | ||||||||||||||||
| Ядвіга Вітельсьбахська | ||||||||||||||||
| Гертруда Меранська | ||||||||||||||||
| Дедо III, маркграф Лужицький | ||||||||||||||||
| Агнеса Лужицька | ||||||||||||||||
| Матильда Генсберг | ||||||||||||||||
| Кунегунда, Принцеса Угорщини і Русі | ||||||||||||||||
| Мануїл Ласкаріс | ||||||||||||||||
| Феодор I Ласкаріс, імператор Нікейської імперії | ||||||||||||||||
| Іванна Каратцаїна | ||||||||||||||||
| Марія Ласкарина | ||||||||||||||||
| Олексій III Ангел | ||||||||||||||||
| Анна Ангеліна | ||||||||||||||||
| Євфросинія Каматирена | ||||||||||||||||
Примітки ред.
- ↑ а б Find a Grave — 1996.
- ↑ Diós I. Árpád-házi Boldog Kinga — St. Stephen Association.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #121662632 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
Література ред.
- (пол.)Święta Kinga, dziewica materiały na brewiarz.pl [aktualizacja: 30.06.2009]
Джерела ред.
- Blessed Cunegundes // Catholic Encyclopedia [Архівовано 24 липня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)