Кулик Костянтин Анатолійович

	Костянтин Кулик
Особисті дані
Повне ім'я	Костянтин Анатолійович; Кулик
Народження	14 червня 1970 (53 роки)
	Одеса УРСР
Зріст	175 см
Вага	70 кг
Громадянство	СРСР, Україна
Позиція	півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб	завершив кар'єу
Юнацькі клуби
1979—1988	«Чорноморець» (Од)
Професіональні клуби*
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кулик.

Костянтин Анатолійович Кулик (нар. 14 червня 1970, Одеса УРСР) — радянський та український футболіст, півзахисник, нападник. Майстер спорту (1986). Триразовий чемпіон Молдавії, дворазовий бронзовий призер чемпіонатів України.

Життєпис ред.

Вихованець футбольної школи одеського «Чорноморця», перший тренер — Ю. О. Скорик. На дорослому рівні розпочав виступати в 1989 році у «Тигині» з Бендер, потім перейшов до «Ністру» (Кишинів), а згодом — до «Кяпаза». У 1991 році пів року проходив військову службу в одеському СКА, а потім перейшов у бакинський «Нефтчі».

Після створення незалежного чемпіонату України повернувся в «Чорноморець», але в першому сезоні зіграв лише один кубковий матч. Дебютний матч у чемпіонаті України провів 6 вересня 1992 року проти «Кривбасу»^[1], а перший гол забив у своєму другому матчі 11 вересня 1992 року в ворота запорізького «Металурга»^[2]. У сезонах 1992/93 і 1993/94 років разом з командою вигравав бронзові медалі чемпіонату. Володар Кубка України 1993/94, в фінальному матчі проти «Таврії» реалізував один з післяматчевих пенальті.

У 1995 році перейшов у російський «Ротор» з Волгограда. Дебютний матч за команду зіграв 8 квітня 1995 року проти «Уралмашу» (0:5)^[3]. Усього за сезон взяв участь у 10 матчах чемпіонату Росії (з них жодного не відіграв повністю) і чотирьох матчах Кубка країни. Став фіналістом Кубка Росії 1994/95, в фінальному матчі не виходив на поле, але брав участь в чвертьфіналі та півфіналі.

Після відходу з «Ротора» ще два сезони виступав в Росії, в складі ставропольського «Динамо» й липецького «Металурга». З «Металургом» посів друге місце в турнірі першої ліги 1997 року, але через особливості регламенту того сезону, команда не отримала права на підвищення у вищу лігу.

Починаючи з сезону 1997/98 років виступав за кишинівський «Зімбру», в його складі тричі поспіль вигравав титул чемпіона Молдови, а в сезоні 2000/01 років став віце-чемпіоном. Фіналіст Кубка чемпіонів Співдружності 2000 року. Також провів 1 поєдинок у футболці «Зімбру» в кваліфікації Ліги чемпіонів 2000/01.

Взимку 2001/02 років разом з товаришами по «Зімбру» Ігорем Опрею і Русланом Гілазевим перейшов у «Чорноморець»^[4], який в той час грав у першій лізі, і допоміг команді піднятися у вищу. Наступний сезон починав як гравець основи, але під час зимової перерви втратив місце в складі і став виступати за дубль. Влітку 2003 року перейшов в овідіопольський «Дністер» з другої ліги, в його складі провів три сезони, а наприкінці своєї кар'єри виступав за аматорські команди Одеси «Юнга-Дністер» та «Торпедо».

Після закінчення кар'єри гравця, працював адміністратором «Дністра» (Овідіополь)^[5] та ФК «Одесі».