Кулатов Турабай Кулатович
Турабай Кулатович Кулатов (кирг. Төрөбай Кулатов; 10 січня 1908, село Кизил-Булак, тепер Ноокатського району Ошської області, Киргизстан — 19 лютого 1984, місто Фрунзе, тепер місто Бішкек, Киргизстан) — киргизький радянський державний і партійний діяч, голова Ради народних комісарів Киргизької РСР у 1938—1945 роках, голова Президії Верховної ради Киргизької РСР у 1945—1978 роках. Член Бюро ЦК КП Киргизії в 1938—1978 роках. Член Центральної Ревізійної комісії КПРС у 1939—1981 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 1—9-го скликань, заступник голови Президії Верховної Ради СРСР у 1946—1978 роках.
| Кулатов Турабай Кулатович кирг. Төрөбай Кулатович Кулатов | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 19 липня 1938 — 14 листопада 1945 року | |||
| Попередник: | Іван Ребров | ||
| Наступник: | Ісхак Раззаков | ||
| Народження: |
10 (23) січня 1908 Ферганська область, Російська імперія | ||
| Смерть: |
19 лютого 1984 (76 років) Бішкек, Киргизька РСР, СРСР | ||
| Країна: | СРСР | ||
| Освіта: | Вища партійна школа при ЦК КПРС[d] | ||
| Партія: | КПРС | ||
| Нагороди: | |||
Життєпис ред.
Народився в бідній селянській родині. З дев'яти до шістнадцяти років наймитував у заможних селян, потім працював робітником на будівництві залізниці Кувасай — Кизил-Кія. Від 1926 року працював вантажником, а потім вибійником на шахті № 4 в Кизил-Кії.
У 1934—1936 роках — голова рудного комітету Спілки вугільників шахти «Жал» селища Кизил-Кія Киргизької АРСР. У 1936 році був слухачем Кизил-Кійської вечірньої школи радянського і партійного будівництва при Ошському окружному комітеті ВКП(б).
З 1936 по 1937 рік працював вибійником, а в 1937—1938 роках — партійним організатором ЦК ВКП(б) шахти «Жал» селища Кизил-Кія Киргизької АРСР.
1938 року призначений на посаду заступника голови виконавчого комітету Кизил-Кійської селищної ради.
У 1938 році — заступник керуючого тресту «Киргизвугілля».
20 липня 1938 — 14 листопада 1945 року — голова Ради народних комісарів Киргизької РСР.
14 листопада 1945 — 25 серпня 1978 року — голова Президії Верховної ради Киргизької РСР.
У 1952—1953 роках — слухач однорічних Курсів перепідготовки при ЦК ВКП(б) (КПРС).
1961 року закінчив заочно Вищу партійну школу при ЦК КПРС.
З серпня 1978 року — персональний пенсіонер союзного значення в місті Фрунзе.
Нагороди і звання ред.
- Герой Киргизької Республіки з врученням особливого знака «Ак-Шумкар» (28.08.2019, посмертно) — за видатні особисті заслуги перед державою і народом Киргизстану, патріотизм і безмежну відданість батьківщині
- п'ять орденів Леніна (31.01.1941,)
- орден Жовтневої Революції
- чотири ордени Трудового Червоного Прапора (9.01.1968,)
- медаль «За трудову доблесть»
- медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- медалі
Джерела ред.
- Кулатов. [www.diclib.com/] (рос.). Архів оригіналу за 14 грудня 2018. Процитовано 14 грудня 2018.
- А. Урбаев. УНИКАЛЬНАЯ ЛИЧНОСТЬ. К 100-летию Турабая Кулатова. [1] (рос.). ДипКуръер. Архів оригіналу за 9 березня 2019. Процитовано 14 грудня 2018.