Кулаков Федір Давидович

політик (1918-1978)

Федір Давидович Кулаков (4 лютого 1918(19180204), село Фітіж Курської губернії, тепер Льговського району Курської області, Російська Федерація — 17 липня 1978, Москва) — радянський партійний та державний діяч. Член ЦК КПРС у 1961—1978 роках. Член Політбюро ЦК КПРС з 9 квітня 1971 по 17 липня 1978 року, секретар ЦК КПРС (1965—1978), Герой Соціалістичної Праці (3.02.1978). Депутат Верховної Ради СРСР 3—4-го і 6—9-го скликань.

Кулаков Федір Давидович
Народився 4 лютого 1918(1918-02-04)[1]
село Фітіж Курської губернії, тепер Льговського району Курської області, Російська Федерація
Помер 17 липня 1978(1978-07-17)[1] (60 років)
Москва, СРСР
Поховання Некрополь біля Кремлівської стіни
Країна  СРСР
Національність росіянин
Діяльність політик
Alma mater Російський державний аграрний заочний університетd
Членство Політичне бюро ЦК КПРС
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди Герой Соціалістичної ПраціОрден ЛенінаОрден ЛенінаОрден ЛенінаОрден Трудового Червоного Прапора
Медаль «За трудову доблесть»
Медаль «За трудову доблесть»

Біографія ред.

Народився в селянській родині. У 1934 році закінчив школу селянської молоді та вступив до комсомолу.

У 1934—1938 роках — студент Рильського сільськогосподарського технікуму Курської області.

У 1938—1941 роках — помічник керуючого відділення Урицького бурякорадгоспу Тамбовської області; керуючий Старополянського відділення, агроном із праці Земетчинського цукрового комбінату Пензенської області.

Член КПРС з 1940 року.

У 1941—1943 роках — 1-й секретар Земетчинського районного комітету ВЛКСМ, завідувач Земетчинського районного земельного відділу Пензенської області.

У 1943—1944 роках — 2-й секретар Ніколо-Пестравського районного комітету ВКП(б); голова виконавчого комітету Ніколо-Пестравської районної ради депутатів трудящих; 1-й секретар Ніколо-Пестравського районного комітету ВКП(б) Пензенської області.

У листопаді 1944 — 1947 року — завідувач сільськогосподарського відділу Пензенського обласного комітету ВКП(б).

У 1947 — лютому 1950 року — начальник Пензенського обласного управління сільського господарства.

У лютому 1950 — серпні 1955 року — голова виконавчого комітету Пензенської обласної ради депутатів трудящих.

У серпні 1955 — квітні 1959 року — заступник міністра сільського господарства РРФСР. У 1957 році закінчив Всесоюзний сільськогосподарський інститут заочної освіти.

16 квітня 1959 — 4 серпня 1960 року — міністр хлібопродуктів РРФСР.

25 червня 1960 — січень 1963 року — 1-й секретар Ставропольського крайового комітету КПРС. У січні 1963 — грудні 1964 року — 1-й секретар Ставропольського сільського крайового комітету КПРС.

16 листопада 1964 — 1965 року — завідувач сільськогосподарського відділу ЦК КПРС по союзних республіках. У 1965 — травні 1976 року — завідувач сільськогосподарського відділу ЦК КПРС.

29 вересня 1965 — 17 липня 1978 року — секретар ЦК КПРС.

3 лютого 1978 року в зв'язку з 60-річчям був удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці. 5 липня 1978 року відзначив 40-річчя весілля. Мав захворювання шлунка (проводилася успішна ектомія після виявлення раку в 1969 році). Раптово помер в ніч на 17 липня 1978 року від паралічу серця після сімейного скандалу.

Похований у Кремлівській стіні на Красній площі Москви.

Нагороди і звання ред.

Примітки ред.

  1. а б в Munzinger Personen

Посилання ред.