Кудлик (пристрій)

Кудлик (інуїт. ᖁᓪᓕᖅ — кудлик, тюрк. Qulliq — кулик) — це пристосування народів крайньої півночі у вигляді каменю з внутрішньою ємністю в який заливається олія або жир, потім вміст спалюється за допомогою каталізатора для отримання світла і тепла. Кудлик зазвичай виготовляється з серпатинітової породи^[1]. В якості каталізатора часто виступає висушений мох, або арктична пухівка. Незважаючи на крайню простоту, дане пристосування було і є традиційним джерелом освітлення і тепла для приміщення таких народів як інуїти, ескімоси, чукчі та ін^[2]. Кудлик часто вважається найголовнішим предметом побуту цих народів, який ретельно бережеться і передається з покоління в покоління.

Цікаві факти ред.

В Канаді була випущена колекційна монета "Інуїт і його кудлик" присвячена народам крайньої півночі^[3].
В народів крайньої півночі які використовують кудлики, також практикується спалення жирних видів риб для отримання світла і тепла.

Див. також ред.

Примітки ред.

↑ Серпентиніт^{[недоступне посилання]}
↑ Qulliq
↑ Інуїт і його кудлик. Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 3 червня 2022.

Література ред.

Inuinnaqtun to English (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 4 September 2012. Процитовано 12 July 2016.

Ця стаття є заготовкою. Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити точнішим.

[1] Серпентиніт^{[недоступне посилання]}

[2] Qulliq

[3] Інуїт і його кудлик. Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 3 червня 2022.

[1]

[2]

[3]