Юрій Васильович Кротков (11 листопада 1917, Кутаїсі, Грузія —26 грудня 1981) — радянський драматург, сценарист. Втікач з СРСР.

Кротков Юрій Васильович
рос. Юрий Васильевич Кротков
Дата народження 11 листопада 1917(1917-11-11)[1]
Місце народження Кутаїсі, Спеціальний Закавказький Комітет
Дата смерті 26 грудня 1982(1982-12-26)[1] (65 років)
Громадянство  США
Професія драматург
IMDb ID 0472337

Біографія ред.

Народився в творчій сім'ї: батько — художник, мати — актриса.

У 1936 році був завербований радянською контррозвідкою[2], отримав псевдонім «Суліко». Брав участь у розробках іноземців. Завдяки ерудиції і широким зв'язкам серед творчої інтелігенції (був, зокрема, близьким сім'ї Бориса Пастернака) легко завів зв'язки у дипломатичному корпусі.

У 1940 році переїхав до Москви. В 1941 році вступив до Літературного інституту імені Горького. Працював в ТАРС і на Radio Moscow. На початку радянсько-німецької війни евакуюється в Алма-Ату. Після повернення з евакуації продовжив навчання.

У 1956 році був залучений до участі у вербуванні французького посла в Москві Моріса Дежана[3]. Надалі брав участь у розробці військового аташе Франції Л. Гідо. В результаті операції КДБ з компрометації Л. Гідо застрелився[2].

У 1963 втік з СРСР, не повернувшись з туристичної поїздки до Великої Британії. Повідомив англійській розвідці про деталі операції КДБ у відношенні Моріса Дежана, про що незабаром стало відомо де Голлю. Посол був відкликаний з Москви і був змушений піти у відставку[2]. З 1967 по 1968 рік жив в Мюнхені, працював диктором на радіостанції «Свобода». У 1967 році на Заході вийшла його книга «Я з Москви».

У 1969 році виїхав до США для дачі свідчень у сенаті. З 1970 року жив у США, де видав ще декілька книг про радянську політичну систему та роботу радянських спецслужб[4].

Фільмографія ред.

Сценарист фільмів:

Література ред.

Примітки ред.

  1. а б SNAC — 2010.
  2. а б в [Кротков Юрий Васильевич (рос.). Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 23 березня 2013. Кротков Юрий Васильевич (рос.)]
  3. Западня для посла[недоступне посилання](рос.)[недоступне посилання з липня 2019]
  4. Yuri Krotkov. Архів оригіналу за 14 серпня 2016. Процитовано 16 квітня 2016.

Посилання ред.