Кропив'янка єменська
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Кропив'янкові (Sylviidae)
Рід: Curruca
Вид: Кропив'янка єменська
Curruca buryi
(Ogilvie-Grant, 1913)[2]
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Parisoma buryi Ogilvie-Grant, 1913
Sylvia buryi (Ogilvie-Grant, 1913)
Посилання
Вікісховище: Curruca buryi
Віківиди: Curruca buryi
МСОП: 22716864

Кропи́в'янка єменська[3] (Curruca buryi) — вид горобцеподібних птахів родини кропив'янкових (Sylviidae)[4]. Мешкає на Аравійському півострові. Єменська кропив'янка є сестринським видом по відношенню до бурої кропив'янки, ці два види розділилися приблизно 2,9 мільйонів років тому[5][6].

Опис ред.

Довжина птаха становить 15 см, вага 22 г. Голова відносно велика, хвіст довгий, крила короткі, дзьоб дещо вигнутий. Верхня частина тіла темно-коричнева, голова більш темна, особливо навколо очей. Горло контрастно білувате. Крила і хвіст темно-коричневі, три крайні пари стернових пер мають вузькі білі края і білі кінчики. Нижня частина тіла попелясто-сіра, гузка оранжева. Покривні пера хвоста коричневі. Райдужки у дорослих птахів білі, у молодих карі. Дзьоб чорний, лапи темно-сірі.

Поширення і екологія ред.

Єменські кропив'янки мешкають на південно-східних схилах гір Сарават[en] в Ємені і Саудівській Аравії. В Ємені вони живуть переважно в заростях акації Vachellia origena, в Саудівській Аравії — переважно в заростях африканського ялівця (Juniperus procera). Єменські кропив'янки зустрічаються на висоті від 1500 до 2900 м над рівнем моря, живляться комахами, гусінню і плодами. Сезон розмноження у них триває з березня по липень, в кладці 2-3 яйця.

Збереження ред.

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція єменських кропив'янок становить приблизно 18000 дорослих птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки ред.

  1. BirdLife International (2016). Curruca buryi: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 20 липня 2022
  2. William Robert Ogilvie-Grant (1913). Parisoma buryi, sp.n. № 31 (вид. Bulletin of the British Ornithologists' Club). с. 87.
  3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  4. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Sylviid babblers, parrotbills, white-eyes. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 20 липня 2022.
  5. Gary Voelker, Jessica E Light (2011-12). Palaeoclimatic events, dispersal and migratory losses along the Afro-European axis as drivers of biogeographic distribution in Sylvia warblers. BMC Evolutionary Biology. № 11 (1). с. 163. doi:10.1186/1471-2148-11-163. ISSN 1471-2148. PMC 3123607. PMID 21672229.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  6. Raziyeh Abdilzadeh, Mansour Aliabadian, Urban Olsson (1 липня 2019). A Molecular Assessment of the Taxonomy of Iranian Sylvia Warblers (Aves; Sylviidae). Journal of Genetic Resources. № 5 (2). с. 149—162. doi:10.22080/jgr.2019.2434. ISSN 2423-4257.