Кронверк
Кронверк (нім. Kronwerk; від нім. Krone — «корона» + нім. Werk — «будова») — короноподібне укріплення, зовнішнє укріплення фортеці, що служило для посилення фортечного фронту. Кронверк складався з одного бастіону і двох напівбастіонів (на флангах)[1], які надавали йому вигляд корони. Укріплення створювалися навпроти фортечних куртин, а іноді — перед бастіонами. Кронверк з'єднувався із фортецею двома довгими блоками.
Кронверки були винайдені Франческо Маркі, їхнє широке використання почалося із Нідерландів[2]. Особливо популярним використанні кронверків було у XVI-XVIII століттях. Вони використовувалися для розширення укріпленого району в певному напрямі, часто для того, щоб захистити міст, не дати ворогу зайняти площу висоти, або просто зміцнити загальні укріплення в очікуваному напрямку атаки.
Література ред.
- ПІРКО В. О. Оборонні споруди…/ Український культурологічний центр. Донецьке відділення НТШ, Східний видавничий дім — Донецьк, 2007. — 176 с.