Кристофор Хаберланд
Крістоф Габерланд (нім. Christoph Haberland, латис. Kristofs Hāberlands; * 1 січня 1700 — + 7 березня 1803 р., Рига) — один з найвідоміших архітекторів, що працювали у Ризі.
| Кристофор Хаберланд | |
|---|---|
 | |
| Народження | 1 січня 1750 |
| Смерть | 7 березня 1803 (53 роки) |
| Поховання | Great Cemeteryd |
| Країна (підданство) |
 Російська імперія |
| Діяльність | архітектор |
| Архітектурний стиль | класицизм |
 Кристофор Хаберланд у Вікісховищі | |
Біографія ред.
Батьком його був Йоган Андреас Габерланд, а матір'ю Крістіна (до шлюбу Мейнер). Після закінчення школи деякий час працював з батьком. У 1768 р. став учнем у гільдії каменярів, потім вчиться у Берліні та Дрездені. Пізніше повертається до Риги, здає екзамен на майстра і стає громадянином міста. Багато й продуктивно будував, був головним будівельним майстром Риги у 1789–1797 рр. (відповідає теперішній посаді головного архітектора Риги). Старійшина гільдії св. Івана. У 1784 р. одружився з Регіною Гертрудою Моріц.
Творчість ред.
Перш за все з його творчістю пов'язана концепція класицизму в латвійській архітектурі. Його фірмовим знаком вважається гармонійне поєднання класицизму та елементів бароко, дуже вивірене й надзвичайно спокійне. Спроектував бібліотечне крило колишнього Домського монастиря настільки талановито, що відразу отримав авторитет серед колег та популярність у замовників. 1778 р. створив колонний зал Музею Риги та мореплавства. У 1785 р. він збудував церкву в Валге, а 1788 р. — лютеранську церкву в Алуксне. Має стосунок і до церкви св. Петра у Ризі. За його проектом 1793 р. в Італії виготовили нову мармурову канцелярію. А 1794 р. Габерланд відновив дерев'яні зводи у середній частині церкви.
Його головні творіння:
- Колонний зал Музею історії Риги та мореплавства (1778)
- Приватний будинок на вул. Театру, 6 (1785)
- Катлакалнська церква (1792)
А також будівлі:
- Пилс, 9 (1780 г.),
- Шкюню, 17 (1787 г.),
- Смилшу, 5 (1787– 94 гг.),
- Пилс, 6 (1795 г.),
- Маза Пилс, 1 и 3 (1788 г.)
Посилання ред.
- Крістоф Габерланд
- Крістоф Габерланд на "Біографі народ.ру" [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]