Криничка (заказник)

ботанічний заказник у Вінницькій області

Крини́чка — ботанічний заказник місцевого значення.

Ботанічний заказник місцевого значення «Криничка»
Вид на село Галайківці з території заказника
Вид на село Галайківці з території заказника
Вид на село Галайківці з території заказника
48°39′10″ пн. ш. 27°27′36″ сх. д. / 48.65300000002777381° пн. ш. 27.46000000002777952° сх. д. / 48.65300000002777381; 27.46000000002777952Координати: 48°39′10″ пн. ш. 27°27′36″ сх. д. / 48.65300000002777381° пн. ш. 27.46000000002777952° сх. д. / 48.65300000002777381; 27.46000000002777952
Країна  Україна
Розташування Україна Україна
Вінницька область,
Мурованокуриловецька селищна громада
Найближче місто с. Галайківці
Площа 26 га
Засновано 2016 р.
Оператор Галайковецька сільська рада
Криничка (заказник). Карта розташування: Вінницька область
Криничка (заказник)
Криничка (заказник) (Вінницька область)
Мапа

CMNS: Криничка у Вікісховищі

Розташований у долині р. Жван, притоки Дністра, на околицях с. Галайківці Мурованокуриловецької громади Могилів-Подільського району Вінницької області. Оголошений відповідно до Рішення 10 сесії 7 скликання Вінницької обласної ради від 22.09.2016 № 197[1]

Охороняється добре збережена ділянка лучно-степової рослинності. Ділянка розташована на вершині схилу з мальовничими краєвидами на каньйон р. Жван. У межах заказника є джерело.

У 2005 році науковцями Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України була проведена науково-дослідна робота по створенню кадастру рідкісних видів рослин області і виділення на його основі природних ядер екомережі. Проведено флористичне та геоботанічне обстеження долини р. Дністер, за результатами якого виділені ділянки на території Мурованокуриловецького району перспективні до заповідання.

На даних територіях відмічено степові угруповання з переважанням Bothriochloa ischaemum та за участю типових для регіону степових рослин: (деревій щетинистий (Achillea setacea), костриця валіська (Festuca valesiaca), підмаренник дністровський (Galium tyraicum), кульбаба пізня (Taraxacum serotinum), самосил звичайний (Teucrium chamaedrys), чебрець повзучий (Thymus serpyllum), астрагал еспарцетний (Astragalus onobrychis), нутовий (A.cicer) та борознистий (A.sulcatus).

Антропогенний вплив призвів до поширення синантропних видів: синяк звичайний (Echium vulgare), пирій повзучий (Elytrigia repens), триреберник непахучий (Matricaria perforata), різак звичайний (Falcaria vulgaris), лопух великий (Arctium lappa), дивина звичайна (Verbascum phlomoides), осот польовий (Cirsium arvense), підбіл звичайний (Tussilago farfara).

Відмічено місце зростання трьох регіонально рідкісних видів: леопольдія тонкоцвіта (Leopoldia tenuiflora), горицвіт весняний (Adonis vernalis), хвощ великий (Equisetum telmateia).[2] [3] [4]

Галерея ред.

Джерела ред.

  1. Рішення 10 сесії 7 скликання Вінницької обласної ради від 22.09.2016 № 197 Про оголошення об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення — ботанічних заказників «Дошка», «Красне» та «Криничка [Архівовано 13 січня 2017 у Wayback Machine.]».
  2. Науковий звіт «Розробка місцевих схем екологічної мережі Мурованокуриловецького та Жмеринського районів». Вінницький державний педагогічний університет ім. М.Коцюбинського. Науковий керівник — доцент, к.геогр.н. Ю. В. Яцентюк. Вінниця, 2013.
  3. Повний науковий звіт про науково-дослідну роботу «Створення кадастру рідкісних рослин області та виділення на його основі природних ядер екомережі». Інститут ботаніки ім. Холодного НАН України. Науковий керівник с.н.с. відділу систематики та флористики судинних рослин, к.б.н. М. М. Федорончук. Київ-2005.
  4. https://www.youtube.com/watch?v=Byl7B5UpwU0&index=27&list=PLLKKbRCS4sKrZA7Do1SDLYlQyZcCksSgU ВДТ (ТРК «ВІНТЕРА»). У передачі «Екосвіт» (від 09.07.2016). Сюжет про ботанічні заказники «Красне» і «Криничка».